photo_2020-01-29_10-53-51

Протидія булінгу в дитячому середовищі

Жодна дитина не може бути об’єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність. (Ч. 1 ст. 16 “Конвенції про права дитини”)
Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом.(ст. 52 Конституції України).
✅Булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого (п. 31 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про освіту”).
✅Кривдник (булер) – учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, яка вчиняє булінг (цькування) щодо іншого учасника освітнього процесу.
✅Потерпілий (жертва булінгу) – учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, щодо якої було вчинено булінг (цькування).
✅Спостерігачі – свідки та (або) безпосередні очевидці випадку булінгу (цькування).
Сторони булінгу (цькування) – безпосередні учасники випадку: кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності).
✅Ознаками булінгу (цькування) є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме:
• умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру;
• словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи;
• будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток;
• будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів;
• інші правопорушення насильницького характеру.
📌 Види булінгу
Види булінгу можна об’єднати в групи вербального, фізичного та емоційного (соціального) знущання, які часто поєднуються для більш сильного впливу. 70% знущання відбувається вербально: принизливі обзивання, дошкуляння, жорстока критика, плямування репутації, висміювання, агресивні зауваження, записки з погрозами застосування насилля, поширення неправдивих обвинувачень, ворожих чуток та пліток.
✅Фізичне насильство найбільш помітне, однак складає менше третини випадків булінгу (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, ляпаси, пошкодження та знищення одягу та особистих речей жертви, а також погляди, жести, образливі рухи тіла та міміки обличчя).
✅Економічний булінг – крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей жертви, вимагання грошей тощо.
✅Психологічний булінг – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміки обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж тощо.
✅Сексуальний булінг – принизливі погляди, жести, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти тощо.
✅Кібербулінг – приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету, інших електронних пристроїв (пересилка неоднозначних фото, обзивання по телефону, знімання на відео бійок чи інших принижень і викладання відео в мережу інтернет, цькування через соціальні мережі).
📌Суб’єктами реагування у разі настання випадку булінгу (цькування) в закладах освіти (далі – суб’єкти реагування) є:
• служба освітнього омбудсмена;
• служби у справах дітей;
• центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
• органи місцевого самоврядування;
• керівники та інші працівники закладів освіти;
• засновник (засновники) закладів освіти або уповноважений ним (ними) орган;
• територіальні органи (підрозділи) Національної поліції України.
Суб’єкти реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти діють в межах повноважень, передбачених законодавством .
Суб’єкти реагування здійснюють заходи, спрямовані на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти згідно з Планом заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Відповідальність за вчинення булінгу
Відповідно до п.11 ч. 2 ст. 54 Закону України “Про освіту” педагогічні працівники зобов`язані захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам. Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням до 20% заробітку.
👩‍⚖️Адміністративна відповідальність
Стаття 1734 “Булінг (цькування) учасника освітнього процесу” Кодексу України про адміністративні правопорушення
Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Діяння, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, – тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
Діяння, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, – тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Діяння, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, – тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу -тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку”.
👩‍⚖️Кримінальна відповідальність
З настанням 16 річного віку до кривдника мають застосовуватися санкції Кримінального кодексу України, якщо в його діях є ознаки складу злочину. У випадках особливо жорстокого поводження кривдника з жертвою кримінальна відповідальність настає з 14 річного віку.
‼️‼️‼️Корисна інформація:
• Якщо Вам потрібна правова допомога – 0 800 213-103 (діти мають право безоплатно отримати послуги адвоката);
• Національна дитяча «гаряча лінія» – 116-111, 0 800-500-225;
• Національна поліція – 102;
• Уповноважений Президента з прав дитини – 044 255-76-75
• чат-бот “Кіберпес” для дітей, батьків, вчителів, який розповідає про можливі дії у випадку кібербулінгу, як самостійно видалити образливі матеріали із соціальних мереж та ін.
За безоплатною правовою допомогою можна звернутися до Чортківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:
м. Чортків, вул. С. Бандери, 20; тел.: (03552) 2-09-50,
моб. (067) 130-01-73
або бюро правової допомоги за адресами:
м. Борщів, вул. Шевченка, 20 а, тел.: (03541) 2-28-80;
м. Бучач, майдан Волі, 1, тел.: (03544) 2-11-26;
смт. Гусятин, вул. Суходільська, 7, тел.: (03557) 2-18-90;
м. Заліщики, вул. С. Бандери, 38, тел.: (03554) 2-21-33;
м. Монастириська, вул. Шевченка, 12А, тел.: (03555) 2-12-72.

СІМЕЙНИЙ ПАТРОНАТ – ЗБЕРЕЖЕМО СІМ’Ю ДЛЯ ДИТИНИ!

 

patronatna-simya-300x167

   Кожній дитині для повноцінного і гармонійного розвитку необхідно зростати в повній сім’ї, в оточенні теплоти, турботи, любові та розумінні, що про неї хтось піклується.

   Цю просту істину знає кожен, як і те, що не повинно бути одиноких і обділених долею дітей. Однак, в нашому сьогоденні, суспільство зіштовхнулось з жорстокими реалями життя, яке з різних причин позбавило багатьох дітей домашнього затишку та належного батьківського піклування. У таких випадках залишати дитину в небезпечному середовищі не можна, необхідно негайно вирішувати її долю. З іншого боку, для будь – якої дитини вилучення з сім’ї, безумовно , величезний стрес, тож для того, щоб захистити інтереси дитини, створити сприятливі умови для її фізичного, інтелектуального та духовного розвитку, держава запровадила нову форму тимчасового влаштування- патронатну сім’ю.

   Патронат над дитиною, або сімейний патронат – це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин. Запровадження патронату над дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах дає змогу кожній такій дитині реалізувати право на догляд і виховання у сімейному середовищі.

   Патронатним вихователем може бути громадянин України, який має досвід виховання дитини, відповідні житлові умови для надання послуг з догляду, виховання та реабілітації дитини у власному чи орендованому помешканні та стан здоров’я якого дозволяє забезпечувати догляд та виховання дітей.

Обов’язковими умовами створення патронатної сім’ї є:

– патронатний вихователь має бути офіційно безробітним;

– у нього, неї повинен бути помічник (член сім’ї, що проживає разом – чоловік, батьки, повнолітні діти);

– вихователь і помічник мають пройти навчання за тренінговою програмою підготовки сімей кандидатів у патронатні вихователі. За умови успішного проходження навчання кандидату в патронатні  вихователі та члену його сім’ї видається довідка про проходження навчання та рекомендації про можливість надання послуги патронату над дитиною, після чого орган опіки і піклування протягом місяця укладає з кандидатом  у патронатні вихователі договір про надання послуги з патронату над дитиною.

До такої сім’ї можуть бути влаштовані діти, які потрапили в складні життєві обставини, а саме:

          – новонароджені діти, залишені  в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров’я, або яких відмовились забрати батьки чи інші родичі;

         – підкинути, знайдені діти;

         – безпритульні діти;

         – діти з сімей, в яких існує загроза їхньому життю та здоров’ю;

         – діти, які зазнали насильства, жорстокого поводження;

          – діти, батьки або особи, які їх замінюють, померли, зникли безвісті;

          – інші діти, які за різних обставин певний час перебували у власній сім’ї або їхні батьки чи особи, які їх замінюють, не можуть піклуватися про них.

         Під патронат одночасно в сім’ю можуть бути влаштовані діти (не залежно від їх кількості), які є братами – сестрами, або які до влаштування під патронат проживали в одній родині. До такої сім’ї можуть бути влаштовані діти від народження до 18 років.

         Оптимальний термін перебування дитини в патронатній сім’ї не повинен перевищувати 3 місяці. В особливих випадках, за рішенням опіки чи піклування, термін перебування під патронатом може бути подовжений, однак загалом не повинен перевищувати більш за 6 місяців.

         Які переваги послуги патронату:

            – дитина залишається у своїй громаді, максимально наближеною до родини;

      – дитина тимчасово знаходиться “в гостях” в професійній патронатній сім’ї, за її життя і здоров’я відповідає патронатний вихователь;

          – дитині створені умови для освіти, розвитку, соціально – психологічної реабілітації;

         – за біологічною сім’єю здійснюється соціальний супровід;

         – проводиться постійний моніторинг повернення дитини до батьків, або пошук для дитини нової  сім’ї.

         Послуги зі здійснення патронату над дитиною оплачується із державного бюджету. Фінансування послуг патронату складається з оплати послуги (праці патронажного вихователя), а також соціальних виплат на дітей, влаштованих під патронат. Розмір грошового забезпечення становить п’ять прожиткових мінімумів для працездатних осіб на місяць. На дітей, влаштованих в сім’ю, виплачується соціальна допомога на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя у розмірі двох прожиткових мінімумів.

     У разі коли в сім’ї патронатного вихователя перебуває дитина віком до одного року, дитина з інвалідністю, малолітня або неповнолітня вагітна, ВІЛ-інфікована дитина та одночасно двоє і більше дітей, розмір грошового забезпечення збільшується на 10 відсотків за кожну дитину, але сумарно не більш як на 50 відсотків. Якщо законом встановлюється інший прожитковий мінімум розмір соціальної допомоги та грошового забезпечення перераховується без додаткового звернення патронатного вихователя.

   Соціальна допомога та грошове забезпечення виплачуються через банківську установу або державне підприємство поштового зв’язку за місцем проживання патронатного вихователя.

   Заліщицька громада звертається до всіх небайдужих людей, які мають можливість створити сімейний патронат допомогти сім’ям, які опинилися у складних життєвих обставинах для подальшого вирішення долі їхніх дітей.

 

Відділ з питань надання соціальних послуг Заліщицької міської ради 

До уваги юридичних осіб!

siniy_fon_sploshnoy_svetlyy_65833_1366x768    21827828

   Повідомляємо, що з 11.07.2021 року всі юридичні особи мають здійснити оновлення відомостей в Єдиному Державному реєстрі про кінцевих бенефіціарних власників (КБВ), підставою для цього став наказ Мінфіну України № 163, від 19.03.2021 “Про затвердження положення про форму та зміст структури власності”.

    Слід зазначити, що ця процедура є безоплатною з 11.07.2021 р. по 10.10.2021р. всі юридичні особи мають подати структуру власності до реєстратора про свого кінцевого бенефіціарного власника та оновити дані в Єдиному Державному реєстрі про КБВ.

    Подати документи можна шляхом звернення до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Заліщицької міської ради за адресою: м. Заліщики, вул. С.Бандери, 15 Б, поверх І, каб. № 4.

    З 11 липня 2021 року набрав чинності наказ Мінфіну від 19.03.2021 № 163, яким затверджено Положення про форму та зміст структури власності. Даний наказ зобов’язує юридичних осіб з метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника в обов’язковому порядку надавати відповідну інформацію державному реєстратору.

    Відповідно до п. 9 ч.2 ст. 9 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в ЄДР містяться відомості кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник – юридична особа.

  Всі юридичні особи, щодо яких в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань мають міститися відомості про кінцевих бенефіціарних власників (далі – КБВ) протягом трьох місяців мають подати державному реєстратору документи для оновлення в ЄДР відомостей про КБВ.

   Таким чином, у період з 11 липня 2021 року до 10 жовтня 2021 року (включно) необхідно здійснити оновлення в ЄДР відомостей про кінцевих бенефіціарних власників, а отже потрібно подати державному реєстратору:

  • заяву щодо державної реєстрації юридичної особи  – форма 2;
  • структуру власності за формою та змістом відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 19 березня 2021 року №163 «Про затвердження Положення про форму та зміст структури власності», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 червня 2021 року за №768/3639;
  • витяг, виписку чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи-нерезидента у країні її місцезнаходження, – у разі коли засновником юридичної особи є юридична особа-нерезидент;
  • нотаріально засвідчену копію документа, що посвідчує особу, яка є КБВ юридичної особи,  –  для фізичної особи-нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, – для фізичної особи- резидента.

   Оновлення в Єдиному державному реєстрі відомостей про КБВ можна здійснити окремою реєстраційною дією чи при вчиненні інших реєстраційних дій, що передбачають подання документів для встановлення відомостей про КБВ.

  Структура власності є офіційним документом, який з метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи має в обов’язковому порядку надаватись державному реєстратору.

    Структура власності готується в довільній формі та є схематичним зображенням, на якому відображаються всі особи, які прямо чи опосередковано володіють юридичною особою самостійно чи спільно з іншими особами. У структурі власності потрібно зазначити розмір участі кожного з власників, а також вказати осіб, які незалежно від формального володіння мають можливість значного впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи. Крім того, необхідно зазначати опис здійснення та характер вирішального впливу кінцевого бенефіціарного власника на діяльність юридичної особи.

   Із зразками складання схематичного зображення структури власності можна ознайомитися на офіційному вебсайті Міністерства фінансів України у рубриці «Фінансовий моніторинг» за посиланням: https://mof.gov.ua/.

Перелік видів юридичних осіб, щодо яких не потрібно надавати інформацію:

  • політичні партії, їх структурні утворення;
  • профспілки і їх об’єднання та організації;
  • творчі спілки і їх місцеві осередки;
  • організації роботодавців та їх об’єднання;
  • адвокатські об’єднання;
  • релігійні організації;
  • торгово-промислові палати;
  • об’єднання співвласників багатоквартирних будинків;
  • фізичні особи – підприємці;
  • державні органи, органи місцевого самоврядування та їх асоціацій, державні та комунальні підприємства, установи, організації.