Дії населення при загрозі підтоплення та під час повені
У випадку загрози підтоплення або раптового затоплення під час проходження паводка необхідно:
• постійно прослуховувати засоби масової інформації про обстановку яка склалася на даний час;
• зберігати спокій, уникати паніки;
• забрати заздалегідь підготовлені документи, цінності та гроші, ліки, продукти на три доби, туалетні приналежності, теплі й інші необхідні речі. Надайте допомогу дітям, інвалідам і людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу;
• перед виходом з будинку виключіть електро- і газопостачання, погасіть вогонь у печах, по можливості підніміть меблі та речі з підлоги. Закрийте вікна й двері будинку, якщо є час – закрийте вікна та двері дошками (щитами);
• заздалегідь відправте (переведіть) живність у безпечні місця;
• за можливості негайно покиньте зону підтоплення, у випадку, якщо ви не встигли цього зробити, підніміться на верхні поверхи або горище;
• до прибуття допомоги залишайтеся на верхніх поверхах, горищах, сигналізуйте рятувальникам, щоб вони змогли швидко вас знайти. Перевірте, чи немає поблизу потерпілих, за можливості, допоможіть їм;
• перебуваючи в машині, уникайте їхати затопленою дорогою. Якщо ви потрапили в зону підтоплення, а машина зламалася, покиньте її та викличте допомогу;
• якщо ви потрапили у воду, скиньте із себе важкий одяг і взуття, скористайтеся будь-якими плаваючими поблизу предметами, які можна використати до прибуття допомоги.
Нові штрафи для паліїв
Щороку навесні українці починають спалювати суху траву. Попри попередження пожежників про небезпеку, селяни палять цілі поля. Люди вірять у міф про корисні властивості попелу для ґрунту, або палять сухостій заради забави, не розуміючи якої великої шкоди завдають довкіллю.
13 квітня Верховна Рада ухвалила закон, який посилює відповідальність за спалювання сухої трави. Згідно з документом, штраф за знищення або пошкодження рослинності вогнем підняли у 18 разів – з 5 100 грн до 91 800. Максимальний штраф за підпали рослинності навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав сягнув 153 000 гривень. За випалювання трави на землях сільськогосподарського призначення тепер навіть можуть покарати обмеженням волі на строк від двох до п’яти років.
За порушення пожежної безпеки в лісах громадянам доведеться заплатити від 1 530 грн до 4 590 грн, а посадовим особам – від 4 590 грн до 15 300 грн. За випалювання луків, пасовищ, парків та газонів у населених пунктах – можна отримати штраф у розмірі від 3 060 гривень до 6 120 гривень. Випалювання рослинності на території заповідників коштуватиме від 6 120 до 30 600 грн.
Мінімальний штраф за забруднення повітря, яке створило небезпеку для життя, підвищили у 20 разів – з 1700 гривень до 30 600 гривень.
ЗБЕРЕЖІМО СЕБЕ ТА ПРИРОДУ ВІД СТИХІЙНОГО ЛИХА
З початку 2020 року в Заліщицькому районі виникло 5 пожеж на відкритій території (суха трава, очерет та сміття). Завдяки злагодженим діям працівників 15 ДПРЧ Управління ДСНС України у Тернопільській області дані події були успішно ліквідовані. Проте внаслідок даних пожеж знищено 9,3 га сухої трави на відкритій території.
Останніми роками спалювання стерні, сухої трави, рослинних залишків та побутового сміття перетворилося на справжнє екологічне лихо.
Такі стихійні підпали можуть призвести до виникнення лісових пожеж, загорань будинків, адже у вітряну погоду вогонь дуже швидко може переміститися з полів, пасовищ та господарських угідь до лісових насаджень, перетворившись на справжнє стихійне лихо.
Відповідно до ст.77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Розведення вогнищ в лісах та лісопосадках, заїздів автотранспортом до лісових масивів, влаштовувати смітники та спалювати відходи, адже за це передбачена адміністративна відповідальність, а у випадках, коли це призвело до розповсюдження пожеж, і кримінальна відповідальність.
Закликаємо громадян відмовитись від спалювання стерні, сухої трави, листя та інших побутових відходів, В лісах та на полях зберігається висока пожежна небезпека. Останніми роками спалювання стерні, сухої трави, рослинних залишків та побутового сміття перетворилося на справжнє екологічне лихо.
Окрім безпосередньої загрози для здоров’я людини, спалювання листя і сухої трави призводить до такої екологічної шкоди як руйнація ґрунтового шару. Адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. Вогонь знищує комах, маленьких тварин, рослини, які утворюють гумус – родючий шар землі. Більше того, щорічне спалювання сухої рослинності спричинює виснаження ґрунту та, відповідно, зменшення врожайності. Та найбільше турбує те, що такі стихійні підпали можуть призвести до виникнення лісових пожеж, загорань будинків, адже у вітряну погоду вогонь дуже швидко може переміститися з полів, пасовищ та господарських угідь до лісових насаджень, перетворившись на справжнє стихійне лихо.
Відповідно до ст.77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У зв’язку з тим, що в лісах та на відкритих територіях зберігається висока пожежна небезпека, закликаємо відмовитись від розведення вогнищ в лісах та лісопосадках, заїздів автотранспортом до лісових масивів, влаштовувати смітники та спалювати відходи, адже за це передбачена адміністративна відповідальність, а у випадках, коли це призвело до розповсюдження пожеж, і кримінальна відповідальність.
Закликаємо громадян відмовитись від спалювання стерні, сухої трави, листя та інших побутових відходів! Адже кожен підпал не лише завдає суттєвої шкоди довкіллю, знищуючи живу природу, а й спричинює до інших негативних наслідків, несучи загрозу життю та здоров’ю людей.
Правила пожежної безпеки під час опалювального сезону
