Заповнення поля у реквізитах «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжної інструкції на сплату податків та зборів (крім єдиного внеску) на бюджетні рахунки
Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).
Пунктом 2 розд. ІІ Порядку, зокрема, визначено, що під час сплати податків, зборів на бюджетні рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює такі поля:
«Код виду сплати»;
«Додаткова інформація запису».
У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку;
у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).
Сплата, зокрема, податків, зборів на бюджетні рахунки оформлюються за кожним напрямом перерахування та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією (п. 3 розд. ІІ Порядку).
Коли платником при сплаті, зокрема, податків, зборів на бюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання за кодом виду сплати 101 (п. 4 розд. ІІ Порядку).
При сплаті, зокрема, податку, збору готівкою платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції, оформленої у паперовій формі, заповнює відповідну інформацію, яку надавач платіжних послуг використовує в повному обсязі при виконанні платіжної операції на переказ коштів готівкою (п. 8 розд. ІІ Порядку).
Пунктом 9 розд. ІІ Порядку визначено, що сплата, зокрема, податку, збору здійснюється платником безпосередньо, а у випадках, передбачених законодавством, – податковим агентом або представником платника.
Відповідно до п. 11 додатка «Указівки щодо заповнення реквізитів платіжної інструкції, оформленої в паперовій або електронній формі» до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 (далі – Інструкція № 163), у реквізиті «Отримувач» під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, території та код бюджетної класифікації.
При цьому платіжна інструкція – це розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції (п.п. 15 п. 6 розд. І Інструкції № 163).
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Бізнесу Тернопільщини відшкодовано 766 млн грн податку на додану вартість
Упродовж січня-липня цього року суб’єктам підприємницької діяльності – юридичним особам Тернопільщини з державного бюджету відшкодовано грошовими коштами з урахуванням перехідних залишків минулих періодів 766 млн грн податку на додану вартість.
Загалом за 7 місяців цього року про відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в сумі 793 млн гривень заявили 173 суб’єкти господарювання краю.
За результатами проведених перевірок податковими органами області за сім місяців упереджено заявлене бюджетне відшкодування ПДВ на 48,1 млн гривень.
На початок серпня загальний залишок заявленого невідшкодованого на розрахунковий рахунок ПДВ становив 165 млн грн, в тому числі 149 млн грн перебувають у стадії перевірок та процедурі бюджетного відшкодування згідно з вимогами податкового законодавства, а 16 млн грн – у судовому та адміністративному розгляді.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Адміністративна відповідальність при застосуванні контролюючим органом до СГ фінансових санкцій
Згідно з п. 111.1 ст. 111 Податкового кодексу України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності як, зокрема, фінансова, адміністративна.
Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахункові операції, є Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), який є спеціальним законом. Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначений розд. II Закону № 265.
При цьому, розд. V Закону № 265 передбачена відповідальність за порушення вимог Закону № 265. Так, у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних РРО (далі – ПРРО) або розрахункових книжок (далі – РК) на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання РК на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання, до суб’єктів господарювання застосовується відповідальність у вигляді фінансових санкцій у розмірах, визначених п. 1 ст. 17 Закону № 265.
Разом з тим, ст. 26 Закону № 265 передбачено, що посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини першої ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій ст. 38 КУпАП, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді).
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 155 прим. 1 КУпАП розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів відповідно до ст. 221 КУпАП.
Отже, при застосуванні контролюючим органом до суб’єкта господарювання фінансових санкцій, визначених п. 1 ст. 17 Закону № 265, особи, які здійснюють розрахункові операції і посадові особи такого суб’єкта господарювання притягуються до адміністративної відповідальності згідно з ст. 155 прим. 1 КУпАП.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Листування з контролюючим органом в електронній формі
Відповідно до підпункту 16.1.14 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платник податків зобов’язаний використовувати електронний кабінет для листування з контролюючими органами в електронній формі у разі подання звітності в електронній формі, а також після проходження електронної ідентифікації онлайн в електронному кабінеті, крім платників податків, які відмовилися від використання електронного кабінету в порядку, встановленому цим Кодексом, та платників податків, які не визначили спосіб взаємодії із контролюючим органом.
Одночасно, згідно з підпунктом 17.1.13 пункту 17.1 статті 17 Кодексу платник податків має право самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через електронний кабінет, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Пунктом 42.4 статті 42 Кодексу передбачено, що платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”. Листування контролюючих органів з зазначеними платниками податків, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог вищезазначених законів України шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.
Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.07.2017 за №902/30770, платникам податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті та подали заяву про бажання отримувати документ через електронний кабінет, податкові вимоги можуть надсилатися в електронній формі засобами електронного зв’язку з дотриманням Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронні довірчі послуги”.
Враховуючи вищенаведене, платники податків мають можливість подати заяву про бажання отримувати документи (в тому числі і податкові вимоги) через електронний кабінет, що дозволить оперативний обмін інформацією та пришвидшить погашення податкового боргу.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
При наданні послуг доступу до мережі Інтернет – табу на «спрощенку»
Відповідно до п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розд. XIV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
З урахуванням вимог абзацу четвертого п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ фізичні особи – підприємці, які надають, зокрема, послуги з надання доступу до мережі Інтернет, належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
Водночас п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.
Так, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої групи суб’єкти господарювання, зокрема, фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж (п.п. 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).
Слід зазначити, що заборона перебування на спрощеній системі оподаткування стосується суб’єктів господарювання, які в рамках надання послуг у сфері електронних комунікацій здійснюють технічне обслуговування та експлуатацію відповідних мереж, у тому числі надають доступ до таких мереж.
Згідно з п. 80 частини першої ст. 2 Закону України від 16 грудня 2020 року № 1089-IX «Про електронні комунікації» (далі – Закон № 1089) послуга доступу до мережі Інтернет – електронна комунікаційна послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з’єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується.
Оператор електронних комунікацій (оператор) – суб’єкт господарювання, який володіє, здійснює експлуатацію та управління електронними комунікаційними мережами та/або пов’язаними засобами (абзац перший п. 70 частини першої ст. 2 Закону № 1089).
При постачанні електронних комунікаційних послуг оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних послуг (абзац третій п. 70 частини першої ст. 2 Закону № 1089).
Постачальник електронних комунікаційних послуг – суб’єкт господарювання, який фактично надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг (п. 87 частини першої ст. 2 Закону № 1089).
Діяльність з надання послуг доступу до мережі Інтернет відповідно до норм Методологічних основ та пояснень до позицій національного класифікатора ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», затверджених наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396, не виокремлюється в окремий клас або підклас видів економічної діяльності, а є складовою класів 61.10 – «Діяльність у сфері проводового електрозв’язку», 61.20 – «Діяльність у сфері безпроводового електрозв’язку», 61.30 – «Діяльність у сфері супутникового електрозв’язку» та класу 61.90 – «Інша діяльність у сфері електрозв’язку».
Тобто фізичні особи ‒ підприємці, які обрали вищевказані КВЕД та надають електронні комунікаційні послуги, у тому числі послуги доступу до мережі Інтернет, не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Слід зазначити, що положеннями п.п. 4 п.п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ для платників єдиного податку передбачено можливість внесення відомостей до реєстру платників єдиного податку щодо зміни видів господарської діяльності.
Водночас при здійсненні видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (п.п. 5 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу Заяву (п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Пунктом 299.10 ст. 299 ПКУ визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у випадках, визначених п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Порядок заповнення Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації
Форма Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469) (далі – Звіт) передбачає, зокрема, заповнення лише тих показників, які відображають особливості діяльності неприбуткової організації залежно від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.
Частину І Звіту заповнюють всі неприбуткові організації незалежно від того, дотримались вони вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), чи ні.
Формування доходів та видатків, що відображаються у Звіті, здійснюється за правилами бухгалтерського обліку, тобто у момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів.
Дохід визначається відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, витрати визначаються відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318.
У рядках 1.1-1.11 Звіту відображаються доходи, одержані неприбутковими організаціями (сумарне значення рядків 1.1-1.11 відображається у рядку 1 Звіту), а у рядках 2.1-2.6 Звіту – суми видатків (витрат) (сумарне значення рядків 2.1-2.6 відображається у рядку 2 Звіту). При цьому у зазначених рядках показники заповнюються з урахуванням особливості діяльності неприбуткової організації відповідно до закону, що регулює діяльність такої неприбуткової організації, зокрема:
у рядках 1.1-1.3 та 2.1-2.2 Звіту – показники лише бюджетних установ (організацій);
у рядку 1.4 – дотації (субсидії), фінансування, отримані з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або у межах технічної допомоги;
у рядку 1.5 – вартість отриманих активів (коштів або майна), вартість товарів (робіт, послуг), отриманих для реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами, та/або для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій;
у рядку 1.6 – загальна сума отриманої неприбутковою організацією безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, милосердя тощо;
у рядку 1.6.1 – сума отриманої благодійної допомоги (складова рядка 1.6 Звіту). У даному рядку можуть відображатися отримані види благодійної допомоги, передбачені ст.ст. 5, 6 Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації»;
у рядку 1.6.2 ГД – вартість отриманої гуманітарної допомога, яка дорівнює сумарному значенню графи 9 розд. ІІ додатка ГД до Звіту (складова рядка 1.6 Звіту);
у рядку 1.6.3 – суми коштів або вартість товарів, робіт, послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) неприбутковій організації згідно з абзацом другим п. 33 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (складова рядка 1.6 Звіту).
Крім того, у рядку 1.6.3 Звіту відображаються:
суми коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які добровільно перераховані (передані) на користь отримувачів, зазначених у п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ;
надходження для потреб забезпечення оборони країни згідно з п. 63 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
При цьому у рядку 1.6 Звіту (та відповідно у рядках 1.6.1, 1.6.2 ГД та 1.6.3) відображається вартість фактично отриманих неприбутковою організацією безоплатних надходжень активів (кошів, майна), товарів (робіт, послуг), у т. ч. надходжень на розрахунковий рахунок (або/та в касу) у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань.
Аналогічно відображаються видатки неприбуткової організації щодо використаних безоплатних надходжень або надходжень у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань (рядок 2.4 та рядки 2.4.1, 2.4.2 ГД, 2.4.3 Звіту відповідно). При цьому до рядка 2.4.2 ГД Звіту переноситься сумарне значення графи 8 розд. ІІІ додатка ГД до Звіту.
Відповідно у рядку 2.3, 2.4 (та рядках 2.4.1, 2.4.2 ГД і 2.4.3) відображається вартість фактично переданих безоплатно (використаних) активів (кошів, майна), товарів (робіт, послуг), сум безповоротної фінансової допомоги, благодійної допомоги чи добровільних пожертвувань, у т. ч. перерахованих з розрахункового рахунку (або/та виданих з каси).
Додаток ГД до Звіту подається неприбутковими організаціями в обов’язковому порядку при здійсненні операцій з гуманітарною допомогою.
У рядках 1.7-11 Звіту зазначаються:
у рядку 1.7 – разові, періодичні, цільові внески та відрахування засновників і членів;
у рядку 1.8 – суми коштів, які надходять до пенсійних фондів у вигляді внесків на недержавне пенсійне забезпечення (заповнюють лише пенсійні фонди);
у рядку 1.9 – пасивні доходи, визначені п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;
у рядку 1.10 – вартість активів, отриманих у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);
у рядку 1.11 – інші доходи, не відображені в рядках 1.1 – 1.10. Наприклад, у цьому рядку зазначають дохід від орендної плати, від продажу основних засобів, запасів тощо.
Частина ІІ Звіту передбачена для розрахунку податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств та заповнюється лише неприбутковими організаціями, які не дотримались вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
У рядку 5 Звіту відображається розрахований об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств (сума рядків 3 та 4 Звіту).
Об’єкт оподаткування розраховується із суми операції (операцій) нецільового використання активів (рядок 3 Звіту) та/або суми доходу (прибутку) або її частини, що була розподілена серед засновників (учасників), членів неприбуткової організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб (рядок 4 Звіту).
Водночас сума операції (операцій) нецільового використання активів складається із суми рядка 3.1 ГД «гуманітарна допомога» Звіту (дорівнює значенню рядка «Усього» графи 7 розд. IV додатка ГД) та рядка 3.2 «вартість активів (коштів або майна), вартість товарів (робіт, послуг), які використані на цілі інші, ніж фінансування видатків на утримання неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами, та/або для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій» Звіту.
Поряд з цим зазначаємо, що кожний конкретний випадок щодо відображення доходів і витрат у Звіті, який стосується особливостей діяльності неприбуткової організації в залежності від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації, потребує аналізу договорів та первинних документів, тому для отримання більш детальної відповіді варто звернутися до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації в усній або у письмовій формі відповідно до ст. 52 ПКУ з наданням усіх наявних копій документів.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Коли з дати виникнення від’ємного значення з ПДВ минуло 1095 днів
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Якщо за результатами звітного (податкового) періоду податковий кредит перевищує податкові зобов’язання, у платника податку формується від’ємне значення суми ПДВ.
Пунктом 200.4 ст. 200 ПКУ визначено, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу –
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з п. 200.4 прим. 1 ст. 200 ПКУ платники податку, щодо яких у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 № 1644-VІІ «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від’ємного значення. Суми такого від’ємного значення зараховуються у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ), а в разі відсутності податкового боргу – до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 прим. 2 ст. 200 ПКУ визначено, що не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від’ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об’єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості. Суми такого від’ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до їх повного погашення податковими зобов’язаннями.
Крім цього, відповідно до п.п. 69.29 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ суми ПДВ, включені до складу податкового кредиту при здійсненні операцій з придбання товарів, які у подальшому були знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного стану, не включаються до обрахунку суми бюджетного відшкодування та зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення.
Також не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від’ємного значення, визначеного за відповідний звітний (податковий) період згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, до розрахунку якої включено суми податкового зобов’язання за операціями, що оподатковувалися за ставкою, встановленою в абзаці першому п. 82 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Суми такого від’ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податковий) періоду (абзац другий п. 82 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).
Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21).
Сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, відображається у рядку 21 податкової декларації з ПДВ та деталізується у додатку 2 «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (Д2)» (далі – додаток 2 (Д2)).
У таблиці 1 додатка 2 (Д2) зазначається, зокрема, звітний (податковий) період, у якому виникла сума від’ємного значення ПДВ.
Водночас нормами ПКУ та Порядку № 21 не встановлено строку, протягом якого сума від’ємного значення з ПДВ може зараховуватись до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Отже, залишок від’ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, з періоду виникнення якого минуло 1095 днів, відображається у податковій декларації з ПДВ до повного його погашення.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
На Тернопільщині у липні працевлаштовано 5315 працівників
Працівники територіальних органів ДПС в області спільно з органами місцевої влади проводять контроль за додержанням платниками податків чинного законодавства про оплату праці. Цього року на засіданнях комісій заслухано керівників 154 підприємств та організацій, на яких заробітна плата виплачувалась у мінімальному чи нижче мінімального розмірах. За наслідками проведеної роботи на 141 підприємству підвищили рівень виплати заробітної плати. Як наслідок, до бюджету надійшло 236,7 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 321,8 тис. грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Крім того, проведено роз’яснювальну роботу з аналогічних питань по 650 підприємствах та організаціях області. За результатами проведеної роботи 569 підприємств підвищили рівень виплати заробітної плати. Як наслідок, до бюджету надійшло 4 млн 974,9 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 45 млн 588,3 тис. грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Відомості щодо СГД, які в першому кварталі 2024 року виплачували заробітну плату працівникам нижче мінімальної, надано Південно-західному міжрегіональному Управлінню Державної служби з питань праці, Департаменту соціального захисту населення Тернопільської облдержадміністрації, Головному управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області та головам об’єднаних територіальних громад, сільських селищних та міських рад.
ГУ ДПС у Тернопільській області проводить систематичну інформаційно-роз’яснювальну роботу щодо створення серед населення області атмосфери негативного ставлення до роботодавців, які виплачують заробітну плату без сплати податку на доходи фізичних осіб та внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
У кожному районі створено робочі групи з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, до складу яких входять, зокрема, і представники податкової служби області. Зазначені групи здійснюють обстеження суб’єктів господарювання щодо дотримання норм трудового законодавства, оформлення трудових відносин між роботодавцями та найманими працівниками.
Працівники територіальних органів ДПС постійно проводять аналіз надходження податку на доходи фізичних осіб та військового збору від інших доходів з урахуванням галузевої особливості області.
Завдяки активізації роз’яснювальної роботи щодо необхідності оформлення трудових відносин із найманими працівниками у липні прийнято 5315 працівників.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Які розміри ставок встановлені для ЮО – платників ЄП четвертої групи?
Відповідно до п.п. «а» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку четвертої групи належать сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Пунктом 292 прим. 1.2 ст. 292 прим. 1 ПКУ встановлено, що базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.
Якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в Автономній Республіці Крим або області.
Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.
Згідно з п. 293.9 ст. 293 ПКУ для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування):
для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту) – 0,95 (п.п. 293.9.1 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);
для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, – 0,57 (п.п. 293.9.2 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);
для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) – 0,57 (п.п. 293.9.3 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);
для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, – 0,19 (п.п. 293.9.4 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);
для земель водного фонду – 2,43 (п.п. 293.9.5 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);
для сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту, – 6,33.
Перелік гірських зон та поліських територій визначається Кабінетом Міністрів України (п.п. 293.9.6 п. 293.9 ст. 293 ПКУ).
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
У складі якої податкової декларації ФОП – платник ЄП другої-третьої груп, яка протягом календарного року перейшла з загальної системи оподаткування, визначає МПЗ за податковий (звітний) рік?
Відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.
Порядок визначення мінімального податкового зобов’язання встановлено ст. 38 прим. 1 ПКУ, якою, зокрема, визначено, що мінімальне податкове зобов’язання визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.
Особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників єдиного податку встановлено ст. 297 прим. 1 ПКУ.
Зокрема, п. 297 прим. 1. 1 ст. 297 прим. 1 ПКУ визначено, що платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Фізичні особи – підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування, у складі податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, подають додаток 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток 2).
Отже, враховуючи те, що розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання здійснюється у складі податкової звітності за податковий (звітний) рік, то фізична особа – підприємець, яка протягом календарного року перейшла з загальної системи оподаткування на спрощену систему оподаткування, та відповідно на кінець податкового (звітного) року перебуває на спрощеній системі оподаткування, повинна визначати загальне мінімальне податкове зобов’язання за податковий (звітний) рік у Додатку 2 до податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за кількість календарних місяців володіння (користування) земельною ділянкою.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
До місцевих бюджетів Тернопільщини надійшло майже 156 млн грн податку на нерухоме майно
З початку року власники нерухомості сплатили до місцевих бюджетів Тернопілля 155 млн 943,8 тис. грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Це майже на 25,6 млн грн (+ 20%) більше, ніж у січні-червні минулого року.
Зокрема, власники нерухомості – юридичні особи спрямували на розвиток територіальних громад краю майже 74,9 млн грн податку на нерухоме майно, що на 2,4 млн грн більше за відповідний період минулого року.
Жителі області перерахували за нерухомість протягом шести місяців цього року більш як 81 млн грн цього платежу. Це майже на 23,2 млн грн або ж на 40% більше, ніж було сплачено у січні-червні минулого року.
Нагадаємо, надходження від податку на нерухоме майно у повній сумі спрямовуються до місцевих бюджетів, тож є одним з важливих бюджетоформуючих платежів громад. Ставка податку на нерухомість встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від типу об’єктів та їх місцезнаходження у відсотках до мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року, та не може перевищувати 1,5 відсотка за 1 квадратний метр.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
До Зведеного бюджету від платників Тернопільщини надійшло понад 108 млн грн акцизного податку
З початку року від платників Тернопільщини до державного бюджету надійшло 57,1 млн грн акцизного податку з вироблених в Україні товарів.
Зокрема, найбільшу питому вагу становлять надходження з виробництва тютюнових виробів – 33,5 млн грн (58,7%), а також від виробництва пива – 11,1 млн грн (19,4%). Ще 10,3 млн грн (18%), бюджет отримав від виробництва горілчаної продукції, 1,8 млн грн (3,2%) – від сплати акцизного податку за переобладнання транспортних засобів та 400 тис. грн (0,7%) – від виробництва спирту.
Окрім цього, за січень-червень 51 млн грн акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів отримали місцеві бюджети області. Так, від реалізації алкогольних напоїв надійшло 35,8 млн грн (70,2%), від продажу пива – 14,8 млн грн (27,7%) та 400 тис. грн (0,8%) – від продажу тютюнових виробів.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
До уваги ФОП! Спливає термін сплати ЄСВ за ІІ квартал
ГУ ДПС у Тернопільській області нагадує, що фізичні особи – підприємці повинні сплатити єдиний соціальний внесок (ЄСВ) за ІІ квартал 2024 року – до 19 липня 2024 року. Зазначена норма передбачена п.8 ст.9 Закону України від 08.07.2010р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Варто звернути увагу, що у 2024 році відбулося двоетапне підвищення рівня мінімальної зарплати: з 1 січня – 7 100 грн та з 1 квітня 2024 року – 8 000 гривень. Відповідно мінімальний розмір ЄСВ у ІІ кварталі 2024 року складає 1760 грн, тобто квартальний платіж має бути не менше 5 280 гривень.
| Реквізити рахунків для зарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ), які відкриті на ім’я територіальних органів ДПС у Тернопільській області | ||||||
| Назва банку | Орган ДПС | Код за ЄДРПОУ | Номер рахунку(IBAN) | Назви районів, обласних центрів, районів області та міст | Символ рахунку | Розмір єдиного внеску |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| Казначейство України (ЕАП) | ГУДПС У ТЕРНОПIЛЬСЬКIЙ ОБЛ. | 44143637 | UA638999980000355689201021900 | ГУДПС У ТЕРНОПIЛЬСЬКIЙ ОБЛ. | 201 | Єдиний внесок, нарахований роботодавцями на суми: заробітної плати; винагороди за договорами ЦПХ; допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами |
| Казначейство України (ЕАП) | ГУДПС У ТЕРНОПIЛЬСЬКIЙ ОБЛ. | 44143637 | UA058999980000355659202021900 | ГУДПС У ТЕРНОПIЛЬСЬКIЙ ОБЛ. | 202 | Єдиний внесок, нарахований на суми грошового забезпечення військовослужбовців |
| Казначейство України (ЕАП) | ГУДПС У ТЕРНОПIЛЬСЬКIЙ ОБЛ. | 44143637 | UA448999980000355629203021900 | ГУДПС У ТЕРНОПIЛЬСЬКIЙ ОБЛ. | 203 | Єдиний внесок, нарахований на суми грошового забезпечення батьків-вихователів у системі загальнообов’язкового пенсійного страхування |
| Казначейство України (ЕАП) | ГУДПС У ТЕРНОПIЛЬСЬКIЙ ОБЛ. | 44143637 | UA458999980000355699204021900 | ГУДПС У ТЕРНОПIЛЬСЬКIЙ ОБЛ. | 204 | Єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність |
Сектор інформаційної взаємодії
ГУ ДПС у Тернопільській області
Понад 22 млн грн заборгованої зарплати виплатили працівникам Тернопільщини
З початку року працівники територіальних органів ДПС у Тернопільській області на спільних з органами місцевої влади засіданнях комісій заслухали керівників 9 підприємств, які допустили заборгованість із виплати заробітної плати, податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску. Внаслідок проведеної роботи по 7 підприємствах ліквідована заборгованість із заробітної плати на суму понад 6,2 млн грн, з податку на доходи фізичних осіб – на суму 1,1 млн грн та з єдиного внеску – понад 1 млн гривень.
Окрім цього, проведена індивідуальна роз’яснювальна робота із керівниками 40 підприємств, за наслідками якої 34 з них погасили заборгованість із заробітної плати на суму 16,2 млн грн, з податку на доходи фізичних осіб – 4,2 млн грн, з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – майже 3,8 млн гривень.
Також проводиться контроль за додержанням платниками податків чинного законодавства про оплату праці. Так, у січні-червні на засіданнях комісій заслухано керівників 124 підприємств та організацій, на яких заробітна плата виплачувалась у мінімальному чи нижче мінімального розмірах. За наслідками проведеної роботи 113 підприємств підвищили рівень виплати заробітної плати. Завдяки цьому до бюджету надійшло 195,7 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 271,7 тис. грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Проведена роз’яснювальна робота з аналогічних питань й по 585 підприємствах та організаціях області. За результатами проведеної роботи 517 підприємств підвищили рівень виплати заробітної плати. До бюджету надійшло понад 4,1 млн грн податку на доходи фізичних осіб та майже 5,6 млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Також варто зазначити, що завдяки активізації роз’яснювальної роботи щодо необхідності оформлення трудових відносин із найманими працівниками лише у червні прийнято 3490 працівників.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Протягом якого строку юрособа – платник єдиного податку третьої групи, яка реорганізується шляхом приєднання, подає останню податкову декларацію платника ЄП третьої групи
Частиною першою ст. 104 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) визначено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації, зокрема, приєднання. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запису про її припинення (частина п’ята ст. 104 ЦКУ).
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку, встановлені главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ).
Пунктом 299.10 ст. 299 ПКУ визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі, зокрема:
подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
припинення юридичної особи (крім перетворення) зокрема, відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.
Відповідно до п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.
Нормами ПКУ не передбачено подання юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи, яка припиняє діяльність, заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування.
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи та податкових агентів платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) є календарний квартал (крім податкового періоду податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного п. 202.1 ст. 202 ПКУ) (абзац другий п. 294.1 ст. 294 ПКУ).
Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Водночас згідно з п.п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), декларація, зокрема, з місцевих податків і зборів може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду.
Єдиний податок належить до місцевих податків (п.п. 10.1.2 п. 10.1 ст. 10 ПКУ).
Пунктом 294.6 ст. 294 ПКУ визначено, зокрема, що у разі державної реєстрації припинення юридичних осіб, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.
Враховуючи зазначене, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи, яка реорганізується, шляхом приєднання, подає останню податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи за податковий (звітний) період, на який припадає дата припинення (дата внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про припинення з наростаючим підсумком до закінчення такого податкового (звітного) періоду або протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
При цьому заяву щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування подавати не потрібно.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
На яку дату виникають податкові зобов’язання з ПДВ у виконавця, та яка дата
віднесення суми ПДВ до податкового кредиту у замовника довгострокового контракту, що укладений між бюджетними організаціями?
Згідно з п. 187.7 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) датою виникнення
податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних
коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в
банку/небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної
компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника
податку за його зобов’язаннями перед бюджетом.
Відповідно до п. 187.9 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань
виконавця довгострокових договорів (контрактів), крім договорів (контрактів) на
будівництво житла (об’єктів житлової нерухомості), договорів купівлі-продажу неподільного
житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості,
щодо яких відбувається перше їх постачання, є дата фактичної передачі виконавцем
результатів робіт за такими договорами (контрактами).
Довгостроковий договір (контракт) – це будь-який договір на виготовлення товарів,
виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним
циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів,
виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.
Згідно із абзацом шостим п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою віднесення сум до податкового
кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до п.
187.9 ст. 187 ПКУ, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених
актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Правила щодо визначення дати виникнення податкових зобов’язань для виконавця
довгострокового контракту та дати віднесення сум податку до податкового кредиту для
замовника довгострокового контракту є спеціальним та стосується всіх без виключення
категорій платників податків, а тому у бюджетної організації – виконавця довгострокового
контракту податкові зобов’язання виникають за правилами, встановленими п. 187.9 ст. 187
ПКУ, а дата віднесення сум податку до податкового кредиту у бюджетної організації –
замовника довгострокового контракту виникає за правилами, встановленими абзацом
шостим п. 198.2 ст. 198 ПКУ.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Код бюджетної класифікації для сплати штрафних санкцій за порушення
встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) або внесення змін до облікових даних в контролюючих органах
Згідно з п. 117.1 ст. 117 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неподання у
строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у
відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших
змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи
внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно
осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової
звітності, відповідно до вимог, встановлених ПКУ – тягнуть за собою накладення штрафу на
самозайнятих осіб у розмірі 340 грн, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної
особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під
час виконання договору про спільну діяльність – 1020 гривень.
При неусуненні таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до
якої були застосовані штрафи за таке порушення – тягнуть за собою накладення штрафу на
самозайнятих осіб у розмірі 680 грн, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної
особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під
час виконання договору про спільну діяльність – 2040 гривень.
Пунктом 116.1 ст. 116 ПКУ встановлено, що у разі застосування контролюючими
органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення
законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого
покладено на контролюючі органи, такому платнику надсилаються (вручаються) податкові
повідомлення-рішення.
При застосуванні до платників податків штрафних санкцій, передбачених п. 117.1 ст.
117 ПКУ, складається податкове повідомлення-рішення за формою «Р», згідно з вимогами,
установленими Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-
рішень платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від
28.12.2015 № 1204 із змінами та доповненнями.
Порушення, передбачені ст. 117 ПКУ контролюючі органи виявляють у процесі
проведення документальних перевірок.
Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну
класифікацію» із змінами та доповненнями затверджено Класифікацію доходів бюджету,
згідно з якою встановлено коди та найменування податків та зборів, зокрема, для сплати
штрафних санкцій визначений код 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції».
Таким чином, штрафні санкції за порушення встановленого порядку взяття на облік
(реєстрації) або внесення змін до облікових даних в контролюючих органах сплачуються за
кодом бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції» згідно з
Класифікацією доходів бюджету, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від
14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами та доповненнями.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Понад 5 мільярдів гривень – внесок Тернопільщини до Зведеного бюджету України
Платники Тернопільщини у складний воєнний час продовжують підтримувати
економіку України, сумлінно сплачуючи до бюджету податки. Завдяки їх активній
громадянській позиції держава стабільно отримує кошти для забезпечення Збройних Сил
України та соціальних виплат.
Так, упродовж січня-квітня цього року Зведений бюджет України від платників
Тернопільщини отримав 5 млрд 20,4 млн грн податків та зборів. Як зазначив в.о. начальника
Головного управління ДПС у Тернопільській області Руслан Цвігун, вдалося забезпечити
приріст порівняно з аналогічним періодом минулого року, який склав 805,8 млн грн або ж 19
відсотків.
До державної скарбниці від наших краян надійшло понад 2,5 млрд гривень. Серед
основних бюджетоформуючих платежів лідирують податок з доходів фізичних осіб – більше
1 млрд грн, податок на додану вартість – 839,8 млн грн та податок на прибуток – 386 млн
гривень.
Доходи ж місцевих бюджетів упродовж січня-квітня склали майже 2,5 млрд гривень.
Податкова служба Тернопільщини щиро дякує платникам за відповідальне ставлення до
сплати податків та вагомий внесок у фінансову підтримку держави!
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Чи є базою нарахування єдиного внеску сума внесків за договорами довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного забезпечення, сплачених роботодавцем за найманих працівників?
Відповідно до п.п. 69 п. 1 ст. 1 Закону України від 18 листопада 2021 року № 1909-ІХ «Про страхування» (далі – Закон № 1909) страхування – правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов’язаних з життям, здоров’ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством.
Статтею 4 Закону № 1909 встановлено класи страхування іншого, ніж життя (класи з 1 по 18), та класи страхування життя (класи з 19 по 23).
Так, згідно з п. 2 ст. 4 Закону № 1909 до класів страхування життя належать:
клас 19 – страхування життя (інше, ніж передбачено класами 20, 21, 22, 23);
клас 20 – страхування життя до шлюбу та до народження дитини;
клас 21 – інвестиційне страхування життя;
клас 22 – безперервне страхування здоров’я;
клас 23 – пенсійне страхування.
Згідно з ст. 1 Закону України від 09 липня 2003 року № 1057-ІV «Про недержавне пенсійне забезпечення» (далі – Закон № 1057) учасник недержавного пенсійного забезпечення – фізична особа, на користь якої сплачуються (сплачувалися) пенсійні внески до пенсійного фонду або на пенсійний депозитний рахунок у банку і яка має право на недержавне пенсійне забезпечення на умовах і в порядку, визначених пенсійним контрактом, договором про відкриття пенсійного депозитного рахунка або договором страхування довічної пенсії та Законом № 1057, або яка отримує пенсійні виплати із пенсійного фонду.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).
Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 передбачено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108).
Статтею 2 Закону № 108 визначено структуру заробітної плати, яка включає, зокрема, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).
Пунктом 2.3 розд. 2 Інструкції № 5 визначено види виплат, які включаються до складу інших заохочувальних та компенсаційних виплат, зокрема, витрати в розмірі страхових внесків підприємств (крім випадків, зазначених у п. 3.5 Інструкції № 5) на користь працівників, пов’язаних з добровільним (особистим, страхуванням майна). Указані суми включаються до фонду оплати праці в тому місяці, коли провадяться перерахунки страховій компанії (п.п. 2.3.4 п. 2.3 розд. 2 Інструкції № 5).
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відповідно до п. 2 розд. ІІ якого платіж згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників і членів їх сімей не є базою нарахування єдиного внеску.
Отже, суми страхових внесків, сплачених роботодавцем за договорами довгострокового страхування життя за найманих працівників, які є складовою заробітної плати, є базою нарахування єдиного внеску.
Водночас внески, сплачені роботодавцем на користь працівника за договором недержавного пенсійного страхування, не є базою нарахування єдиного внеску.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
З якої суми сплачується військовий збір у випадку застосування ПСП?
Відповідно до п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розд. ІV ПКУ, зокрема, фізичні особи – резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні, та податкові агенти.
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 розд. ІV ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
При цьому, нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою 1,5 відс., визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Пунктом 164.6 ст. 164 розд. ІV ПКУ встановлено, що під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування податком на доходи фізичних осіб визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що положеннями п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ прямо не встановлено порядок визначення бази оподаткування для військового збору, зокрема, з урахуванням особливостей, встановлених у п. 164.6 ст. 164 розд. IV ПКУ для податку на доходи фізичних осіб, то визначення податковими агентами бази оподаткування військовим збором здійснюється без застосування положень п. 164.6 ст. 164 розд. IV ПКУ.
Тобто оподаткуванню військовим збором підлягають доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами без вирахування сум податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, а також податкової соціальної пільги за її наявності.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Виправляємо помилку, допущену в графі 9 «Код пільги» податкової накладної
Порядок заповнення податкової накладної, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).
Відповідно до п.п. 7 п. 16 Порядку № 1307 код пільги зазначається у графі 9 податкової накладної, яка заповнюється у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування ПДВ.
Код відповідної пільги з ПДВ зазначається згідно з Довідниками податкових пільг (Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, або Довідник інших податкових пільг), які затверджені ДПС станом на дату складання податкової накладної.
Відповідно до п. 21 Порядку № 1307 у разі здійснення коригування сум податкових зобовʼязань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не повʼязаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі ‒ розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
При складанні розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не повʼязаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.
Коригування графи 9 «Код пільги» табличної частини розділу Б податкової накладної, у зв’язку з виправленням помилок (зазначено невірний (помилковий) код пільги), допущених при складанні податкової накладної, не повʼязаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, здійснюється у такому порядку:
– показники рядка податкової накладної, що коригується, зазначаються із знаком «‒» окремо в кожній графі;
– додається новий рядок з виправленими показниками, якому присвоюється новий черговий порядковий номер, що не зазначався в податковій накладній.
При цьому рядку податкової накладної, що коригується, зазначеному із знаком «‒», та новому рядку з виправленими показниками, що його замінює, присвоюється однаковий порядковий номер групи коригування, який зазначається у графі 2.2 табличної частини розділу Б розрахунку коригування, та наводиться код причини коригування «104».
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Чи сплачують авансовий платіж з військового збору ФОП на загальній системі оподаткування?
Відповідно до п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності згідно зі ст. 177 ПКУ, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно зі ст. 178 ПКУ.
Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначено ст. 177 ПКУ.
Відповідно до п. 177.5 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, обліку доходів і витрат, що ведеться згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.
Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.
Враховуючи те, що сплата військового збору здійснюється у порядку, визначеному розд. IV ПКУ, який включає порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, встановлений ст. 177 ПКУ, то фізична особа – підприємець також сплачує авансовий платіж з військового збору у порядку та у строки, визначені для сплати авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Чи може посадова особа комунального підприємства отримати електронний підпис на незахищеному носії?
Відповідно до частини другої ст. 17 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи публічного права та їх посадові особи використовують кваліфіковані електронні підписи та печатки, а також електронні підписи та печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів.
Президент України, народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, керівники, заступники керівників, посадові особи державних органів, інших юридичних осіб публічного права, а також державні реєстратори, нотаріуси та інші суб’єкти, уповноважені державою на здійснення функцій державного реєстратора, для вчинення реєстраційних та інших дій, якщо зазначені особи використовують електронний підпис для реалізації повноважень, пов’язаних із набуттям, зміною чи припиненням прав та/або обов’язків фізичних і юридичних осіб відповідно до закону, використовують виключно кваліфіковані електронні підписи.
Також законом може встановлюватися обов’язковість використання кваліфікованих електронних довірчих послуг в інших сферах суспільних відносин.
Порядок використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях державної форми власності встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина 3 ст. 17 Закону № 2155).
Згідно з абзацом другим п. 2 Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2023 року № 798 (далі – Порядок № 798), кваліфікований сертифікат відкритого ключа підписувача – представника державної установи – кваліфікований сертифікат відкритого ключа, в якому додатково до ідентифікаційних даних фізичної особи, яка є працівником державної установи, зазначаються ідентифікаційні дані відповідної державної установи (найменування та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України).
Абзацом другим п. 4 Порядку № 798 встановлено, що підписувачі – представники державної установи використовують виключно кваліфіковані електронні підписи та печатки підписувачів – представників державної установи.
Інші працівники державної установи для підготовки, погодження та підписання проектів електронних документів використовують кваліфіковані сертифікати відкритих ключів підписувачів – представників державної установи або особисті кваліфіковані сертифікати відкритих ключів, в яких не зазначаються ідентифікаційні дані відповідних державних установ (абзац третій п. 4 Порядку № 798).
Згідно з частиною першою ст. 63 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV комунальне підприємство – це підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади.
Таким чином, посадова особа комунального підприємства може отримати електронний підпис на незахищеному носії, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа (в тому числі для внутрішнього використання), виключно як фізична особа, тобто без зазначення ідентифікаційних даних відповідного комунального підприємства.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Понад 4,6 тис. жителів області уже задекларували свої доходи
Свій конституційний обов’язок щодо декларування доходів упродовж січня-лютого виконали 4627 жителів Тернопільщини. Із загальної кількості декларацій 1770 подано громадянами, які зобов’язані були задекларувати свої доходи, 2857 – громадянами, які виявили бажання скористатись правом на податкову знижку. Загалом декларанти заявили про отримання 217,7 млн грн доходу.
Загальна сума самостійно нарахованих податкових зобов’язань склала 14,9 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 3,2 млн грн військового збору.
За результатами проведеної роз’яснювальної роботи 78 громадян нашої області, які отримували доходи за кордоном, виконали свій конституційний обов’язок та задекларували 17 млн грн доходу. Також 851 громадянин отримав 175,4 млн грн доходів за договорами спадщини чи дарування; 219 громадян отримали 27,8 млн грн доходу від продажу нерухомого чи рухомого майна; 153 громадян задекларували 3,7 млн грн доходів від здачі в найм майна; 63 громадян отримали 8,8 млн грн доходів від незалежної професійної діяльності; 16 громадян задекларували 0,8 млн грн інвестиційних доходів.
Найбільші до сплати суми податку на доходи фізичних осіб, а це 8,8 млн грн, задекларували громадяни, які отримали подарунки та спадщину; 3,1 млн грн – громадяни, які отримували іноземні доходи; 1,6 млн грн – громадяни, які отримали доходи від незалежної професійної діяльності; 0,7 млн грн – громадяни, які отримали доходи від продажу нерухомого чи рухомого майна; 0,1 млн грн – від здачі в найм нерухомого чи рухомого майна.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Відображення у додатку 4ДФ до Розрахунку дивідендів, які нараховані на користь фізособи – померлого засновника та виплачуються спадкоємцю
Особливості оподаткування доходів фізичної особи у вигляді дивідендів регламентуються п. 170.5 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у п.п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування (п.п. 170.5.1 п. 170.5 ст. 170 ПКУ).
Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (п.п. 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 ПКУ).
У разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім або втрати ним статусу резидента (за відсутності податкових зобов’язань як нерезидента згідно з ПКУ) податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента (п. 162.3 ст. 162 ПКУ).
Водночас згідно з ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦКУ).
Особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом протягом звітного періоду (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку, дохід у вигляді дивідендів (крім дивідендів, визначених у п.п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПКУ) відображається у графі 6 додатка 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «109».
Згідно з п. 4 розд. IV Порядку у розд. І «Персоніфіковані дані про суми нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб доходу та нарахованих (перерахованих) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору» додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку, передбачений рядок 06, де, зокрема, відображаються:
у графі 3а у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний період місяць) дохід, який нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу, наведеній у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» (додаток 2 до Порядку);
у разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні;
у графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом;
у графі 4а «Сума нарахованого податку» відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством за звітний період;
у графі 4 «Сума перерахованого податку» відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету у звітному періоді;
у графі 5а «Сума нарахованого військового збору» відображається сума збору, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством;
у графі 5 «Сума перерахованого військового збору» відображається фактична сума перерахованого збору до бюджету.
Враховуючи викладене, дохід у вигляді дивідендів, який нарахований юридичною особою на користь померлої фізичної особи (акціонера), відображається податковим агентом в додатку 4 ДФ до Розрахунку в останньому звітному періоді, на який припадає день смерті фізичної особи із зазначенням її реєстраційного номеру облікової картки платника податків або серії (за наявності) та номера паспорта, шляхом заповнення граф 3а, 4а, 4, 5а та 5.
При цьому графа 3 додатка 4ДФ до Розрахунку заповнюється податковим агентом в тому кварталі, в якому відбулась виплата зазначених дивідендів фізичним особам (спадкоємцям).
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
До місцевих бюджетів Тернопільщини власники авто сплатили майже 845 тисяч гривень транспортного податку
З початку року до місцевих бюджетів області надійшло 844,7 тис. грн транспортного податку. Це удвічі перевищило надходження цього майнового платежу у січні-лютому минулого року.
З усієї суми надходжень 487,8 тис. грн податку сплатили юридичні особи. Громадяни – власники елітних автомобілів перерахували 356,9 тис. грн транспортного платежу.
Нагадаємо, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2024 році – 2 млн 662,5 тис. грн). Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тис. грн за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.
Відповідно до п.п. 267.7.1 п. 267.7 ст. 267 Податкового кодексу транспортний податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Транспортний податок сплачується у строки сплати податку, встановлені п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПКУ, а саме:
– фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
– юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Термін для ФОП – платника єдиного податку третьої групи для внесення змін до реєстру платників при зміні видів господарської діяльності
Відповідно до п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:
прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);
податкова адреса суб’єкта господарювання;
місце провадження господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів);
ставка єдиного податку та група платника податку;
дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
дата реєстрації;
види господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів);
дата анулювання реєстрації.
Згідно з п.п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку при зміні відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку, мають надати заяву, до якої, зокрема, включаються відомості про зміну видів господарської діяльності.
Абзацом першим п. 298.6 ст. 298 ПКУ визначено, що при зміні податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.
Враховуючи зазначене та для забезпечення відображення у реєстрі платників єдиного податку достовірної інформації про види господарської діяльності, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи при зміні видів господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду повинна подати заяву про внесення змін до реєстру платників єдиного податку не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.
Разом з цим, при здійсненні видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (п.п. 7 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Також при виявленні відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку, зокрема, третьої групи вимог, встановлених главою 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (абзац перший п. 299.11 ст. 299 ПКУ).
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Реалізація вирощеного на особистому підсобному господарстві тютюну: чи необхідно реєструватись платником акцизного податку
Відповідно до п.п. 212.1.1 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особа, постійне представництво, які виробляють підакцизні товари (продукцію) на митній території України є платником акцизного податку.
Згідно із п.п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 ПКУ підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку.
Згідно з п.п. 215.1 п. 215 ПКУ до підакцизних товарів належать, зокрема, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, тютюнова сировина, тютюнові відходи.
Статтею 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» визначено, що:
тютюнові вироби – сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання;
тютюнова сировина – це цілі рослини тютюну чи його листки у природному стані або у вигляді сушених чи ферментованих листків, цілих чи з відділеною середньою жилкою, обрізаних чи необрізаних, роздавлених чи розрубаних, які відносяться до товарної позиції 2401 згідно з УКТ ЗЕД (включаючи відходи тютюнового листя, тютюновий пил) та призначені для промислової переробки.
Виробництво підакцизних товарів (продукції) – технологічний процес, в тому числі змішування, здійснення якого внаслідок зміни форми, властивостей або складу сировини, напівфабрикатів або готової продукції призводить до отримання підакцизних товарів (продукції, у тому числі сировини), надання таким товарам інших властивостей, що призводить або не призводить до збільшення обсягів таких товарів (п.п. 14.1.28. прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п.п. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 ПКУ об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), в даному випадку тютюну.
Відповідно до п.п. 212.3.2. п. 212.3 ст. 212 ПКУ суб’єкт господарювання підлягає обов’язковій реєстрації як платник акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому розпочато господарську діяльність.
При цьому, відповідно до п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).
Отже, особа, що здійснює діяльність з вирощування та реалізації тютюну, який за кодом згідно з УКТ ЗЕД належить до підакцизних товарів, є платником акцизного податку та повинна зареєструватися платником акцизного податку відповідно до п. 212.3 ст. 212 ПКУ.
При цьому, платники єдиного податку першої-третьої груп фізичні особи – підприємці не можуть здійснювати виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів, зокрема, тютюну, тютюнової сировини чи відходів.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Повідомлення за ф. № 20-ОПП: тип об’єкта оподаткування нежитлового приміщення для роботи Центру евакуації з тимчасовим розміщенням осіб з інвалідністю
Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення № 20-ОПП), заповнюється із дотриманням Пам’ятки для заповнення розділу 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Додаток до повідомлення № 20-ОПП).
Графа 3 «Тип об’єкта оподаткування» у повідомленні № 20-ОПП заповнюється відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування (далі – довідник), що оприлюднений на вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/dovidniki-/127294.html).
Обрання із довідника відповідного типу об’єкта оподаткування здійснюється з урахуванням принципу укрупнення інформації (у разі його застосування), виду діяльності, для якої такий об’єкт оподаткування відкривається, створюється чи реєструється, та належності об’єкта за своїм функціональним призначенням до наявного типу об’єкта оподаткування у довіднику.
Об’єкт нежитлової нерухомості є узагальненим поняттям.
Згідно з Податковим кодексом України до об’єктів нежитлової нерухомості відносяться, зокрема, будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку, інші будівлі.
Для обрання із довідника типу об’єкта оподаткування про орендоване платником податків нежитлове приміщення, що використовується ним безпосередньо у своїй господарській діяльності, у графі 3 «Тип об’єкта оподаткування» повідомлення № 20-ОПП можливо зазначити наприклад: готель, комплекс, санаторій, будинок відпочинку, гуртожиток тощо.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Про заповнення реквізиту «Призначення платежу» при сплаті податків запитували онлайн
Нещодавно у Головному управлінні ДПС у Тернопільській області відбулася Інтернет-конференція спільно з інформаційним порталом 0352.ua на тему ««Призначення платежу»: дотримання обов’язкових вимог». В онлайн режимі з платниками спілкувалася начальниця управління економічного аналізу Головного управління ДПС у Тернопільській області Ірина Кіндзерська.
Дописувачі детально просили роз’яснити заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції. Під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» при сплаті податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетний/небюджетний/єдиний/депозитний рахунок передбачено поля встановленого формату:
«Код виду сплати»;
«Додаткова інформація запису» (рекомендуємо при заповненні цього поля додатково зазначати ЄДРПОУ/РНОКПП фактичного платника);
«Номер рахунку» (при сплаті на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС);
«Сума податку» (при сплаті на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС);
«Інформація про податкове повідомлення (рішення)» (у разі сплати на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС).
Найбільше запитували про заповнення полів платіжної інструкції «Код платника/фактичного платника» та «Платник/фактичний платник». Таке заповнення передбачене Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, завтердженою Постановою НБУ №163 від 29.07.2022 (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Правління Національного банку України від 24 грудня 2023 року № 179). Нагадуємо, що відповідно до п.38.2 ст.38 ПКУ сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом або представником платника податку.
Під час онлайн спілкування платники податків, що дописували під час Інтернет-конференції, отримали відповіді на усі запитання, які цікавили.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Зміни щодо порядку заповнення «Призначення платежу» як обов’язкового реквізиту платіжної інструкції при сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати регулюється Законом України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464).
Відповідно до п. 12 ст. 9 Закону №2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати єдиного внеску зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами, зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).
Згідно з Наказом Міністерства фінансів України від 22 березня 2023 року №148 «Про затвердження Порядку заповнення реквізиту “Призначення платежу” платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 березня 2023 року за №528/39584 (далі – Порядок №148), передбачено новий формат заповнення «Призначення платежу», як обов’язкового реквізиту платіжної інструкції.
Відповідно до пункту 1 розділу II Порядку №148 передбачено поля встановленого формату:
- “Код виду сплати”;
- “Додаткова інформація запису”;
- “Номер рахунку” (у разі сплати на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС);
- “Сума податку” (у разі сплати на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС);
- “Інформація про податкове повідомлення (рішення)” (у разі сплати на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС);
- “Тип” (у разі сплати за оренду державного майна).
Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки платник у реквізиті “Призначення платежу” платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 цього розділу, такі поля:
- “Код виду сплати”;
- “Додаткова інформація запису”.
У полі “Код виду сплати” платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до цього Порядку.
У полі “Додаткова інформація запису” платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі.
Приклади заповнення реквізиту “Призначення платежу” щодо:
- сплати єдиного соціального внеску
Напрям перерахування | Реквізит “Призначення платежу” | |
| код виду сплати | додаткова інформація запису | |
| сплата єдиного внеску, нарахованого на суму заробітної плати за першу половину лютого 2023 року | 101 | єдиний внесок, нарахований на суму заробітної плати за першу половину лютого 2023 року |
- сплати єдиного соціального внеску у разі наявності заборгованості
Напрям перерахування | Реквізит “Призначення платежу” | |
| код виду сплати | додаткова інформація запису | |
| погашення заборгованості з єдиного внеску | 140 | заборгованість з єдиного внеску |
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Про запровадження оподаткування акцизним податком нікотиновмісних продуктів для орального застосування
Головне управління ДПС у Тернопільській області звертає увагу що Державна податкова служба України листом №5626/7/99-00-03-04-02-07 від 29.02.2024 надала інформацію стосовно запровадження оподаткування акцизним податком нікотиновмісних продуктів для орального застосування із урахуванням положень Закону України від 16 січня 2024 року № 3553-ІХ «Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо приведення деяких норм у відповідність із Законом України «Про Митний тариф України» та уточнення окремих положень» (далі – Закон).
Так, зазначений Закон набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування, тобто, з урахуванням його опублікування (Голос України, 2024, 02, 13.02.2024 №4), – із 01 березня 2024 року.
Відповідно до змін, внесених цим Законом до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), починаючи з 01 вересня 2024 року підлягатимуть оподаткуванню акцизним податком операції з ввезення та реалізації на митній території України товарів за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2404 91 90 00 «Інші нікотиновмісні продукти для орального застосування», які включено до переліку підакцизних товарів, – за ставкою 2 363,4 грн за 1 кілограм (нетто) такого продукту, а з 01 січня 2025 року – 2 836,08 грн за 1 кілограм (нетто) такого продукту.
Водночас змінами, внесеними Законом до підпункту 14.1.252 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, уточнено положення щодо визначення «тютюнові вироби», до яких також віднесено інші, відмінні від рідин, що використовуються в електронних сигаретах, нікотиновмісні продукти, їх замінники для куріння.
Статтею 226 Кодексу встановлено вимоги до маркування марками акцизного податку тютюнових виробів, зокрема наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Відповідно до підпункту 14.1.145. пункту 14.1 статті 14 Кодексу підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку. Максимальні роздрібні ціни – ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію) з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни (підпункт 14.1.106 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Вимоги щодо встановлення виробником або імпортером максимальних роздрібних цін на підакцизні товари (продукцію), які повинні наноситися на споживчу упаковку таких товарів разом з датою їхнього виробництва, визначені статтею 220 Кодексу, якою, зокрема, передбачено, що установлені виробником або імпортером не пізніше ніж 10 числа максимальні роздрібні ціни на перелічені у декларації товари (продукцію) запроваджуються з 15 числа місяця, в якому подається декларація, а установлені не пізніше ніж 25 числа – з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому декларацію подано центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і діють до їх зміни у порядку, встановленому Кодексом.
Відповідно до статті 17 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:
виробництва та/або зберігання, та/або транспортування, та/або реалізації тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку – 200 відсотків вартості товару (продукції), але не менше 17000 гривень;
роздрібної торгівлі тютюновими виробами, тютюном, промисловими замінниками тютюну, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на такі товари (продукцію), встановлених їхніми виробниками/імпортерами, збільшеними на суми акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами (продукцією), – 100 відсотків вартості наявних у суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, але не менше 10000 гривень.
Отже, у зв’язку із запровадженням оподаткування акцизним податком інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування, починаючи з 01 вересня 2024 року, усі вимоги щодо оподаткування цим податком, у тому числі 5-тивідсотковим акцизним податком з роздрібної торгівлі підакцизними товарами, а також маркування марками акцизного податку таких нікотиновмісних продуктів для орального застосування, які включено до переліку підакцизних товарів, а також відповідальність за їхнє недотримання застосовуватимуться, починаючи з 01 вересня 2024 року.
Для цілей запровадження з 01 вересня 2024 року оподаткування акцизним податком інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування, у тому числі 5-тивідсотковим акцизним податком з роздрібної торгівлі підакцизними товарами, платники податків, які є виробниками та/або імпортерами таких продуктів, мають право відповідно до статей 220 та 226 Кодексу:
не пізніше ніж за два місяці, для задоволення потреби в марках у вересні 2024 року, подати попередню заявку-розрахунок про потребу в марках акцизного податку «тютюн вітчизняний (інші вироби)» – «ТВ ІНШІ», «тютюн імпортний (інші вироби)» – «ТІ ІНШІ» у кількості, необхідній для маркування інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування;
не пізніше ніж 25 серпня 2024 року подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, Декларацію про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) щодо встановлення з 01 вересня 2024 року максимальних роздрібних цін на інші нікотиновмісні продукти для орального застосування.
Для забезпечення можливості своєчасного маркування інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування з метою їхнього ввезення на митну територію України та реалізації з 01 вересня 2024 року – одержання виробниками та імпортерами таких продуктів марок акцизного податку до 01 вересня 2024 року здійснюється виключно за умови подання продавцю таких марок заявки-розрахунку за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, документів, що підтверджують внесення плати за марки і сплату до відповідного бюджету акцизного податку за ставками, які діятимуть з 01 вересня 2024 року.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Неприбуткові організації: відображення в бухгалтерському обліку окремих господарських операцій
Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує про лист Міністерства фінансів України від 22.02.2024 №41010-06-62/5373 щодо відображення в бухгалтерському обліку неприбуткової організації окремих господарських операцій.
Так, згідно із Законом України «Про гуманітарну допомогу» гуманітарна допомога – це цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв’язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров’я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об’єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог статті 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації».
Відповідно до Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» благодійною пожертвою визнається безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, згідно з цим Законом.
Звертаємо увагу, що благодійним грантом визнається цільова допомога у формі валютних цінностей, яка має бути використана бенефіціаром протягом строку, визначеного благодійником. Суми валютних цінностей благодійного гранту, цільове використання яких не відбулося протягом строку, визначеного благодійником, підлягають поверненню благодійнику як поворотна фінансова допомога.
Ураховуючи вищезазначене, повідомляємо, що бухгалтерський облік цільової допомоги у формі валютних цінностей врегульовано Порядком бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.12.1999 № 298 (далі – Порядок), національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» (далі – НП(С)БО 15) та 21 «Вплив змін валютних курсів» (далі – НП(С)БО 21), затвердженими наказами Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 та від 10.08.2000 № 193 відповідно.
Згідно з пунктом 1.2 Порядку одержану гуманітарну допомогу у вигляді грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей отримувач відображає за дебетом рахунків обліку грошових коштів, товарів, запасів та іншого майна в кореспонденції з рахунком 48 «Цільове фінансування і цільові надходження».
Порядок відображення в бухгалтерському обліку отриманого цільового фінансування подано в пунктах 16-19 НП(С)БО 15.
Зокрема, цільове фінансування не визнається доходом доти, поки не існує підтвердження того, що воно буде отримане та підприємство виконає умови щодо такого фінансування.
Отримане цільове фінансування, зокрема кошти, вивільнені від оподаткування у зв’язку з наданням пільг з податку на прибуток підприємств, визнається доходом протягом тих періодів, у яких були зазнані витрати, пов’язані з виконанням умов цільового фінансування.
Цільове фінансування капітальних інвестицій визнається доходом протягом періоду корисного використання відповідних об’єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об’єктів.
Згідно з НП(С)БО 21 монетарні статті – це статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.
Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики).
Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).
Водночас повідомляємо, що роз’яснення Міністерства фінансів України щодо бухгалтерського обліку благодійної та гуманітарної допомоги (лист від 27.04.2022 № 41020-06-5/8479) розміщено на офіційному вебсайті Міністерства фінансів України в підрубриці «Бухгалтерський облік / Бухгалтерський облік в підприємницькій сфері / Загальні роз’яснення» рубрики «Бухгалтерський облік та аудиторська діяльність» розділу «Діяльність».
Також слід зауважити, що листи міністерств не встановлюють норм права, мають виключно рекомендаційний та інформативний характер.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Місцеві бюджети області отримали понад 1,2 млрд гривень податків і зборів
Упродовж січня-лютого податкові надходження до місцевих бюджетів Тернопільщини склали 1 млрд 223 млн гривень. Про це повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Руслан Цвігун.
Серед платежів, які поповнили скарбниці територіальних громад краю, найбільше надійшло від сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку. Так, тергромади Тернопільщини за перші два місяці року отримали 712,2 млн грн податку на доходи фізосіб, а малий бізнес сплатив 290,8 млн грн єдиного податку. Також на 96,2 млн грн місцеві бюджети поповнив земельний податок та орендна плата за землю та на 47,7 млн грн – податок на нерухоме майно.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Яку причину анулювання реєстрації платника ПДВ в заяві за формою № 3-ПДВ повинен вказати суб’єкт господарювання при зміні системи оподаткування
Порядок анулювання реєстрації платників ПДВ регулюється ст. 184 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та регламентується розділом V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 (далі – Положення).
Згідно з підпунктом «в» п. 184.1 ст. 184 ПКУ анулювання реєстрації платника ПДВ відбувається, якщо будь-яка особа, зареєстрована як платник ПДВ, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ.
Для анулювання реєстрації платник ПДВ подає до контролюючого органу за місцем перебування на обліку заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою № 3-ПДВ, в якій зазначає причину анулювання реєстрації платника ПДВ, що складається із посилання на пункт, статтю ПКУ та посилання на норму ПКУ. Відповідна причина анулювання реєстрації платника ПДВ обирається суб’єктом господарювання із переліку причин анулювання, зазначених у додатку до заяви за формою № 3-ПДВ.
Відповідно до п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи (юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців) встановлюється у розмірі:
3 відсотки доходу – у разі сплати ПДВ згідно з ПКУ (п.п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ);
5 відсотків доходу – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку (п.п. 2 п. 293.3 ст. 293 ПКУ).
Згідно з п. 293.2 ст. 293 ПКУ фіксовані ставки єдиного податку встановлюються для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої та другої груп.
Отже, при переході суб’єкта господарювання із сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ (із загальної системи оподаткування), на спрощену систему оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, у заяві за формою № 3-ПДВ має бути вказаний «Підпункт «в» пункту 184.1 статті 184 розділу V ПКУ» та норма ПКУ:
для юридичної особи або фізичної особи – підприємця, яка обрала відсоткову ставку єдиного податку для платників третьої групи у розмірі 5 відс., – «Особа є платником єдиного податку за ставкою, що не передбачає сплати податку на додану вартість відповідно до підпункту 2 пункту 293.3 статті 293 розділу XIV Кодексу, і не переходить у встановленому Кодексом порядку на сплату єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість»;
для фізичної особи – підприємця, яка обрала фіксовану ставку єдиного податку для платника першої або другої групи, – «Фізична особа – підприємець є платником єдиного податку за фіксованою ставкою відповідно до пункту 293.2 статті 293 розділу XIV Кодексу».
Водночас контролюючий орган виключає суб’єкта господарювання з реєстру платників ПДВ без подання таким суб’єктом заяви про анулювання реєстрації у разі, якщо у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування таким суб’єктом зроблено відповідну позначку (п. 5.4 розд. V Положення).
Згідно з п. 184.2 ст. 184 ПКУ якщо щодо особи, зареєстрованої платником ПДВ, до реєстру платників єдиного податку внесено запис про застосування спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, анулювання реєстрації проводиться контролюючим органом автоматично за даними реєстру платників єдиного податку.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Чи можна переглянути в Електронному кабінеті інформацію щодо осіб, яким шляхом направлення повідомлення за ідентифікатором форми F(J)1391103 делеговано право підпису електронних документів
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. 42.6 ст. 42 ПКУ) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (зі змінами) (далі – Порядок).
Для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, автор повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває автор, шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису в електронному вигляді за формою згідно з додатком 1 до Порядку (ідентифікатор форми F/J 1391103).
Для отримання інформації щодо відповідальних осіб, яким шляхом направлення повідомлення за ідентифікатором форми F/J 1391103 делеговано право підпису електронних документів, платнику податків необхідно подати до контролюючого Запит на отримання інформації щодо відповідальних осіб платника податку, яким делеговано право підпису електронних документів (ідентифікатор форми F/J 1391501) (далі – Запит).
Порядок функціонування інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810 (із змінами).
Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету надає платникам можливість створення заяв та запитів для отримання інформації, в тому числі Запиту.
У запропонованій формі Запиту необхідно заповнити відповідні поля такого запиту, підписати та надіслати до контролюючого органу.
Відповідь на запит (витяг щодо відповідальних осіб платника податку, яким делеговано право підпису електронних документів (ідентифікатор форми F/J 1491501)) можна переглянути у вкладці «Вхідні» режиму «Вхідні/вихідні документи».
Крім того, розділ «Дані про уповноважених осіб» меню «Налаштування» містить інформацію стосовно осіб, яким делеговано право підпису електронних документів.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Податкова знижка для фізичних осіб
Платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Заробітна плата – це основна та додаткова винагорода, інші заохочувальні та компенсаційні кошти, які виплачують платнику податку на підставі відносин трудового найму.
Відповідно до п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
Звертаємо увагу! Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.
Обмеження щодо податкової знижки
Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається до 31 грудня (включно), наступного за звітним, податкового року.
Сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ (п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, у при включенні до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, розраховується окремо від інших витрат та не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Чи має право юрособа – платник єдиного податку третьої групи надавати та отримувати благодійну допомогу?
Основні засади благодійної діяльності в Україні регламентуються Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (далі – Закон № 5073).
Пунктом 2 частини першої ст. 1 Закону № 5073 визначено, що благодійна діяльність – добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених Законом № 5073 цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.
Цілями благодійної діяльності є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, визначених Законом № 5073, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах (частина перша ст. 3 Закону № 5073).
Слід зазначити, що благодійником є дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності (п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 5073).
Частиною першою ст. 5 Закону № 5073 встановлено, що благодійники спільно чи індивідуально можуть здійснювати благодійну діяльність на підставі добровільного вибору одного або кількох таких її видів:
безоплатна передача у власність бенефіціарів коштів, іншого майна, а також безоплатне відступлення бенефіціарам майнових прав;
безоплатна передача бенефіціарам права користування та інших речових прав на майно і майнові права;
безоплатна передача бенефіціарам доходів від майна і майнових прав;
безоплатне надання послуг та виконання робіт на користь бенефіціарів;
благодійна спільна діяльність та виконання інших контрактів (договорів) про благодійну діяльність;
публічний збір благодійних пожертв;
управління благодійними ендавментами;
виконання заповітів, заповідальних відказів і спадкових договорів для благодійної діяльності;
проведення благодійних аукціонів, негрошових лотерей, конкурсів та інших благодійних заходів, не заборонених законом.
Згідно з п. 1 частини першої ст. 1 Закону № 5073 бенефіціар благодійної допомоги – набувач благодійної допомоги (фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених Законом № 5073.
Бенефіціарами благодійних організацій можуть бути також будь-які юридичні особи, що одержують допомогу для досягнення цілей, визначених Законом № 5073.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 291.3 ст. 291 ПКУ юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 «Спрощена система оподаткування обліку та звітності» розд. ХIV ПКУ.
Поряд з тим, п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ визначено, що доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акту приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
До складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів (п.п. 3 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).
Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ фінансова допомога – фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.
Пунктом 291.5 ст. 291 ПКУ визначено обмеження, відповідно яким суб’єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої групи, зокрема, перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.
Враховуючи зазначене, оскільки п. 291.5 ст. 291 ПКУ не встановлено заборони здійснювати благодійну діяльність, (у тому числі надавати безповоротну допомогу військовим) юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи можуть здійснювати благодійну діяльність. Крім цього, зазначаємо, що відповідно до п. 1 частини першої ст. 1 Закону № 5073 юридичні особи можуть виступати отримувачами благодійної допомоги у разі досягнення цілей, передбачених Законом № 5073.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Термін для подання звіту про контрольовані іноземні компанії минає 1 березня 2024 року
Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що 1 березня 2024 року минає термін подання звіту про контрольовані іноземні компанії (далі – КІК) для юридичних осіб та 1 травня 2024 року – для фізичних осіб.
Згідно з п. п. 392.5.2 п. 392.5 ст. 392 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) подання звіту про КІК до контролюючого органу відбувається одночасно з поданням річної декларації з податку на прибуток для контролерів – юридичних осіб та декларації про майновий стан і доходи – для фізичних осіб за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
До звіту про КІК в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, що підтверджують розмір прибутку контрольованої іноземної компанії за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.
Відповідно до пп. 392.5.1 п. 392.5 ст.392 ПКУ для цілей податкового контролю за оподаткуванням прибутку контрольованої іноземної компанії звітним (податковим) періодом є календарний рік або інший звітний період контрольованої іноземної компанії, що закінчується протягом календарного року.
Порядок заповнення звіту про КІК, скороченої форми звіту про КІК і подання до контролюючого органу затверджено наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254.
Відповідальність за неподання, несвоєчасне подання контролюючою особою звіту про КІК та/або невідображення контролюючою особою у звіті про КІК усіх відомостей щодо наявних контрольованих іноземних компаній передбачено п. 120.7 ст. 120 ПКУ. При цьому штрафи та/або пеня за несвоєчасне подання звітності по КІК за 2022 та 2023 рр. не застосовуються (п. 54 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПКУ).
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Майже 35 млн грн військового збору сплатили жителі Тернопільщини на обороноздатність країни
Упродовж січня цього року до бюджету від платників області надійшло 34,7 млн грн військового збору. Надходження перевищили показник січня 2023 року на 1,7 млн гривень.
Нагадаємо, що військовий збір запроваджено в Україні з серпня 2014 року як додаткове джерело фінансування і підтримки армії. Ставка цього платежу становить 1,5% доходів, що підлягають оподаткуванню. Платниками військового збору є фізичні особи – резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні. Відповідальними за нарахування збору до бюджету є роботодавці, що нараховують доходи у вигляді заробітної плати на користь платника податків.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Які підстави анулювання ліцензії на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним та чи передбачено повернення коштів у разі дострокового анулювання ліцензії?
Порядок видачі та анулювання ліцензії на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним врегульовано нормами Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 481).
Відповідно до ст.ст. 3 та 15 Закону № 481 ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного рішення про анулювання у формі розпорядження про таке анулювання на підставі, зокрема:
заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) про анулювання своєї ліцензії;
рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);
несплати чергового платежу за ліцензію;
акта про виявлення недостовірних даних у документах, поданих суб’єктом господарювання разом із заявою про отримання ліцензії (отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами);
акта про встановлення факту відсутності суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню. До такого акта долучається мультимедійна інформація щодо фіксації зазначеного факту технічними приладами та/або технічними засобами, що здійснюють або мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису, та/або засобами фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису;
акта про встановлення факту порушення строків звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії;
акта, що засвідчує факт відмови суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або його посадових (службових) осіб (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) без законних підстав у допуску уповноважених представників контролюючого органу до проведення перевірки, складеного відповідно до вимог п. 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI. До такого акта долучається мультимедійна інформація щодо фіксації зазначеного факту технічними приладами та/або технічними засобами, що здійснюють або мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису, та/або засобами фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису;
акта або рішення суду про встановлення факту здійснення суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) виробництва, зберігання, транспортування, торгівлі фальсифікованим або необлікованим у такого суб’єкта господарювання, зокрема, пальним;
рішення Ради національної безпеки і оборони України, введеного в дію указом Президента України про застосування до суб’єкта господарювання санкції, передбаченої п. 6 частини першої ст. 4 Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції»;
встановлення факту здійснення роздрібної торгівлі через реєстратори розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій), не зазначені в ліцензії.
Чинним законодавством не передбачено повернення коштів у разі дострокового анулювання ліцензії на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним.
Згідно зі ст. 18 Закону № 481 ліцензії, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж та/або закінчився термін їх дії вважаються діючими.
Обов’язки щодо сплати чергових платежів/дії щодо продовження ліцензії мають бути виконані суб’єктом господарювання протягом 30 днів, наступних за днем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану в Україні.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Чи передбачена відповідальність до ФОП – платників ЄП за неведення обліку доходів у довільній формі
Відповідно до абзаців першого-другого п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет (абзац четвертий п. 296.1 ст. 296 ПКУ).
Згідно з абзацом першим п. 296.1 ст. 296 ПКУ фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість (далі – ПДВ), ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
Тобто такі ФОП повинні вести облік доходів з урахуванням вимог п. 44.1 ст. 44 ПКУ та підтверджувати факт включення або не включення певних доходів до загального складу доходу.
Платники податків, податкові агенти, а також інші суб’єкти у випадках, прямо передбачених ПКУ, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень (п. 110.1 ст. 110 ПКУ).
При цьому нормами ПКУ та Кодексу України про адміністративні правопорушення, не передбачено відповідальності до платників єдиного податку – ФОП за неведення або неналежне ведення обліку доходів в довільній формі (у тому числі за не відображення помісячно отриманих доходів).
Водночас п. 121.1 ст. 121 ПКУ передбачена фінансова відповідальність у разі незабезпечення ФОП зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Прикидаючись податківцями, телефонні шахраї вимагають гроші в підприємців
Останнім часом у Тернополі та області значно почастішали випадки активізації телефонних аферистів. Так, відомо уже десятки випадків, коли шахраї, прикидаючись посадовими особами різних структурних підрозділів Головного управління ДПС в області (районних ДПІ), намагаються злочинним шляхом заволодіти грошовими коштами суб’єктів підприємницької діяльності.
Зловмисники телефонують підприємцям області з різних номерів телефонів, і шахрайським методом вимагають грошові кошти для залагодження так званих перевірок, надання матеріальної допомоги чи на якісь інші нагальні потреби.
Наголошуємо, що службові особи Головного управління ДПС у Тернопільській області та його структурних підрозділів жодних вказівок збирати гроші від свого імені чи від імені довірених осіб не давали та давати не можуть.
Отож, наполегливо радимо бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.
Також звертаємось до небайдужих громадян та суб’єктів підприємницької діяльності Тернопільщини про відому будь-яку інформацію по кожному вищенаведеному факту неправомірних дій стосовно суб’єктів господарської діяльності області, направлених на заплямування честі та репутації ГУ ДПС в області, негайно інформувати місцеві органи Національної поліції щодо встановлення та документування осіб, які причетні до вищезгаданих шахрайських дій.
Понад 454 млн грн сплатили на Тернопільщині на соціальні гарантії
Упродовж першого місяця року суб’єкти господарювання Тернопілля сплатили 454,4 млн грн єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Про це повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Руслан Цвігун.
Нагадаємо, єдиний внесок є джерелом наповнення фондів соціального страхування, з яких здійснюються виплати пенсій, забезпечуються соціальні гарантії на випадок безробіття, нещасних випадків на виробництві чи професійних захворювань. Варто мати на увазі, що несплачений єдиний внесок призводить до втрати страхового стажу, необхідного для призначення пенсій у майбутньому. Адже періоди роботи зараховуються до страхового стажу лише за умови сплати страхових внесків у сумі не меншій, ніж мінімальний, а з 1 січня 2024 року це – 1562 гривень.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
До якого контролюючого органу повинен стати на облік платник, який придбаває нерухоме майно, в тому числі в різних адміністративно-територіальних одиницях України?
Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588).
Нормами п. 64.5 ст. 64 ПКУ та п. 3.4 розд. ІІІ, п. 4.4 розд. IV Порядку № 1588, визначені підстави і перелік документів, які подаються нерезидентами (іноземні юридичні компанії, організації) до контролюючих органів для взяття на облік.
Пунктом 64.5 ст. 64 ПКУ та п. 3.4 розд. ІІІ Порядку № 1588 визначено, що нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України (крім кореспондентських рахунків, що відкриваються банкам-нерезидентам), в інших фінансових установах, у небанківських надавачах платіжних послуг, або відкривають електронні гаманці в емітентах електронних грошей відповідно до ст. 64 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги», або набувають право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім – шостим п.п. «е» п.п. 141.4.1 п.141.4 ст. 141 ПКУ, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах.
Взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється при настанні першої із подій, визначеної в абзаці першому п. 3.4 розд. ІІІ Порядку № 1588, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента відповідної заяви, яку він зобов’язаний подати, зокрема, до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна.
Якщо у платника податків відбувається реєстрація, створення чи відкриття об’єкта оподаткування на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у контролюючому органі за місцезнаходженням такого об’єкта у порядку, визначеному розд. VIII Порядку № 1588 (п. 8.3 розд. VIII Порядку № 1588).
Взяття на облік за неосновним місцем обліку здійснюється шляхом подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП.
Таким чином, нерезидент, який не перебуває на обліку у контролюючому органі, при настанні першої із подій, а саме, до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні, зобов’язаний стати на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням такого нерухомого майна.
Якщо нерезидент, який стоїть на обліку у контролюючому органі, придбаває нерухоме майно на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку, то він зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у контролюючому органі за місцезнаходженням такого об’єкта нерухомого майно.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Граничні строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи та сплати податкових зобов’язань
Податковим кодексом України (далі – ПКУ) передбачено, що податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) подається:
| Граничні терміни подання податкової декларації | Категорія платників податку |
| до 01 травня року, наступного за звітним* | громадяни |
| до 01 травня року, наступного за звітним* | фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) |
| до 01 травня року, наступного за звітним* | фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність |
| протягом 20 календарних днів місяця наступного за календарним місяцем, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням* | фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) у разі припинення підприємницької діяльності |
| не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду | резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання |
| до 31 грудня (включно) року, наступного за звітним | фізичні особи, у яких є право на податкову знижку |
Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 ПКУ).
Важливо! Якщо у платника податку відсутні підтверджуючі документи щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел і суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлені згідно зі ст. 13 ПКУ, то відповідно до п. п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним.
До 01 серпня 2024 року – для громадян та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
Протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) – для фізичних осіб – підприємців та для фізичних осіб – підприємців, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування).
Платник податку – фізична особа, який зобов’язаний подати податкову декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує за кодами бюджетної класифікації:
«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
Інформація про реквізити банківських рахунків для сплати податків відповідно до адміністративно-територіального устрою України оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Бюджетні рахунки» (https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/).
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Яким чином фізособи, щодо яких внесено до ЄДР запис про припинення підприємницької діяльності ФОП, можуть отримати довідки щодо доходів за період здійснення підприємницької діяльності
Підпунктом 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платник податків зобов’язаний стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України.
Згідно з п. 1.6 розділу І Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року № 462) (далі – Порядок № 1588), стосовно кожного платника податків, взятого на облік у контролюючому органі згідно з Порядком № 1588, формується облікова справа.
Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПКУ, платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Пунктом 49.1 ст. 49 визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Пунктом 177.5 ст. 177 ПКУ встановлено, що фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку відповідно до п. 296.4 ст. 296 ПКУ подають податкові декларації до контролюючого органу за місцем податкової адреси.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.
Отже, підставою для надання фізичним особам – підприємцям довідок щодо отриманих доходів від здійснення ними підприємницької діяльності є подання до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси податкової декларації про майновий стан і доходи платниками на загальній системі оподаткування та/або декларації платника єдиного податку підприємцями на спрощеній системі оподаткування.
При цьому фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування для отримання довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи подають до контролюючого органу заяву, форма якої наведена у додатку до Порядку оформлення і видачі довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов’язань), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 568, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 10.07.2017 за № 839/30707.
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку для отримання довідки про доходи подають заяву до контролюючого органу в довільній формі.
Враховуючи викладене, фізичні особи – підприємці та фізичні особи, щодо яких внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) запис про припинення підприємницької діяльності як фізичних осіб – підприємців можуть отримати за письмовим зверненням в органі ДПС за місцем своєї податкової адреси довідки щодо доходів за період здійснення підприємницької діяльності на підставі поданої(-их) податкової(-их) декларації(-ій).
При цьому п. 1.6 розділу І Порядку № 1588 визначено, що зберігання окремих документів та облікових справ здійснюється відповідно до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 квітня 2012 року за № 571/20884 (далі – Перелік).
Так, відповідно до п. 283 Переліку, декларації, що відображають звітність усіх платників податків, та документи (розрахунки, звіти, відомості, заяви, заявки, довідки, картки, листи, перерахунки, платіжні документи, виклики) до них, зберігаються протягом 5 років.
Пункт 284 Переліку визначає, що декларації про доходи, розрахунки сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зберігаються протягом 5 років.
Облікові справи платників податків і зборів (обов’язкових платежів) зберігаються протягом 5 років після припинення діяльності таких суб’єктів господарювання (п. 291 Переліку).
При цьому, відповідно до п. 1.8 розділу І Переліку строки зберігання типових документів на електронних носіях відповідають строкам зберігання аналогічних документів на паперових носіях.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Щодо можливості проведення через РРО/ПРРО розрахунків з продажу товарів, які раніше були здійснені без застосування РРО/ПРРО на наступний робочий день або через інший період?
Законодавством та нормативно-правовими актами України не передбачено можливості проведення через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) розрахунків та операцій з продажу товарів, які раніше були вчинені без застосування РРО/ПРРО.
При цьому, такої можливості не передбачено і з продажу товарів, які раніше були проведенні лише через платіжний термінал (POS-термінал) без застосування РРО/ПРРО.
Якщо при продажу товарів (послуг) приймаються до оплати платіжні карти за допомогою платіжного терміналу (POS-терміналу), то відповідно до вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», такі операції мають бути фіскалізовані в момент їх здійснення.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Щодо застосування до платників податків штрафних санкцій при реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН з порушенням строків у період дії карантину/воєнного стану
Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що строки для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) визначені пунктом 201.10 статті 201, пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX та підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідальність за порушення строків, визначених ПКУ, для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування передбачена статтею 1201 ПКУ та пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з пунктом 521 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій, зокрема, за порушення вимог законодавства в частині нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість (далі – ПДВ), акцизного податку, рентної плати.
У зв’язку з введенням 24.02.2022 воєнного стану в Україні було внесено низку змін до ПКУ, які стосувалися, зокрема, можливості проведення камеральних перевірок, предметом яких є своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН та застосування до платників податку штрафних санкцій у разі реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН з порушенням строків, визначених ПКУ.
У період з 07.03.2022 (з дати набрання чинності Законом України від 03 березня 2022 року № 2118-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану») до 27.05.2022 проведення камеральних перевірок, предметом яких є своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, було призупинено.
Після набрання 27.05.2022 чинності Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» було відновлено проведення камеральних перевірок та запроваджено нові строки для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 01.02.2022 по 31.05.2022, а в разі виявлення порушень за результатами проведення таких перевірок до платників податку, які мають можливість виконувати свої податкові обов’язки, почали застосовуватися штрафні санкції, оскільки відповідно до абзацу вісімнадцятого підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, на період дії воєнного стану, норми пункту 521 підрозділу 10 розділу XX ПКУ не застосовувались.
З 01.07.2023 на всій території України було відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Штрафні санкції застосовуються у разі реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування з порушенням строків, визначених ПКУ, граничні строки реєстрації яких припадають на період дії карантину та/або воєнного стану, якщо порушення вчинене:
у період з 01.03.2020 до 27.05.2022 – штрафні санкції не застосовуються (пункт 521підрозділу 10 розділу XX ПКУ);
у період з 27.05.2022 до 01.08.2023 – штрафні санкції застосовуються (пункті 1201.1 статті 1201 ПКУ, пункт 90 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, абзац вісімнадцятий підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ);
з 01.08.2023 – штрафні санкції застосовуються (пункт 1201. 1 статті 1201 ПКУ, пункт 90 підрозділу 2 розділу XX ПКУ).
Більш детальніше про застосування штрафних санкцій в особливий період йдеться у листі ДПС України від 01.02.2024 № 2725/7/99-00-04-02-03-07.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи
Відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) у платників податків виникає при отриманні:
окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (п. п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 ПКУ);
доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п. п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 ПКУ);
іноземних доходів (п. п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).
від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 ПКУ);
від здійснення незалежної професійної діяльності (ст. 178 ПКУ).
та в інших випадках, передбачених ПКУ;
Також зобов’язані подати декларації:
іноземці, які за результатами звітного року набули статус у резидента України, які мають відобразити у податковій декларації доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 ПКУ);
платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п.179.3 ст. 179 ПКУ).
Водночас громадяни, які мають право на податкову знижку подають податкову декларацію.
Разом з тим відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПКУ подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо платник податку отримував:
доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;
доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, був сплачений податок відповідно до цього розділу;
доходи у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п.174.3 ст. 174 ПКУ.
Також податкова декларація не подається у випадках, прямо передбачених ПКУ.
Якщо платник податку зобов’язаний подавати податкову декларацію відповідно до інших положень ПКУ, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ст. 179 ПКУ.
Крім того, платники податку мають право подати податкову декларацію з метою використання права на податкову знижку.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
У січні місцеві бюджети області отримали понад 610 млн гривень податків і зборів
Упродовж січня податкові надходження до місцевих бюджетів Тернопільщини склали 610,7 млн гривень. Про це повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Руслан Цвігун,
Серед платежів, які поповнили скарбниці територіальних громад краю, найбільше надійшло від сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку. Так, тергромади Тернопільщини у січні отримали 336,6 млн грн податку на доходи фізосіб, а малий бізнес сплатив 159,8 млн грн єдиного податку. Також на 44,9 млн грн місцеві бюджети поповнив земельний податок та орендна плата за землю, на 35 млн грн – податок на нерухоме майно та на 26,9 млн грн – акцизний податок.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік
Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нормативна грошова оцінка земель є базою оподаткування для плати за землю (стаття 271 ПКУ) та для єдиного податку четвертої групи (стаття 2911 ПКУ).
За інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2023 рік становить 105,1%.
Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік становить 1,051.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. (пункт 289.2 статті 289 ПКУ).
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становить: 1996 рік – 1,703; 1997 рік – 1,059; 1998 рік – 1,006; 1999 рік – 1,127; 2000 рік – 1,182; 2001 рік – 1,02; 2005 рік – 1,035; 2007 рік – 1,028; 2008 рік – 1,152; 2009 рік – 1,059; 2010 рік – 1,0; 2011 рік – 1,0; 2012 рік – 1,0; 2013 рік – 1,0; 2014 рік – 1,249; 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) і 1,2 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); 2016 рік – 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,06 (для земель несільськогосподарського призначення); 2017 рік – 1,0; 2018 рік – 1,0; 2019 рік -1,0; 2020 рік – 1,0; 2021 рік – 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення), 2022 рік – 1,0 (для сільсько-господарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,15 (для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь).
Індексація нормативної грошової оцінки земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не здійснювалася. На відміну від звітних податкових періодів за 2022 та 2023 роки, у 2024 році коефіцієнт індексації застосовується до усіх категорій земель.
Про це йдеться у листі ДПС України №1294/7/99-00-04-01-02-07 від 16.01.2024 року.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Щодо реєстрації обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів
З метою надання практичної та методологічної допомоги територіальним органам ДПС, Державна податкова служба України в межах компетенції надає для використання в роботі інформацію стосовно реєстрації обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів.
Законом України від 29 червня 2023 року № 3173-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України у зв’язку із запровадженням електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» внесено зміни до статті 21 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон №481) у частині реєстрації обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів у Єдиному державному реєстрі обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів (далі – Єдиний реєстр обладнання).
Водночас статтею 21 Закону № 481 передбачено, що Порядок ведення Єдиного реєстру обладнання затверджується Кабінетом Міністрів України, а форми заяв про реєстрацію обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів, про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання, про виключення відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання, затверджує Міністерство фінансів України.
На сьогодні підготовлено відповідні проекти нормативно-правових актів, які проходять узгодження відповідно до законодавства.
Отже з урахуванням погодженої позиції з Міністерством фінансів України Єдиний реєстр обладнання розпочне функціонувати з моменту затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів.
Таким чином реєстрація обладнання у Єдиному реєстрі обладнання розпочнеться з початком функціонування цього реєстру.
Про це йдеться у листі ДПС України від 01.02.2024 №2760/7/99-00-09-04-02-07.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Деякі нюанси щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи
Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що декларація складається із головної форми і дев’яти додатків: Ф1, Ф2, Ф3, Ф4, ЄСВ 1, ЄСВ 2, ЄСВ 3, МПЗ, КІК.
Фізичній особі – підприємцю на загальній системі оподаткування при звітуванні за результатами звітного 2023 року необхідно подати додатки Ф2 та ЄСВ 1. Крім того, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування, які є власниками, орендарями, користувачами, на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільгоспугідь, які здійснюють виробництво власної сільгосппродукції, подають ще додаток МПЗ. Розрахунок загального МПЗ здійснюється відповідно до п. 177.14 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та ст. 38 прим.1 розділу I ПКУ.
Важливо! У річній податковій декларації фізична особа – підприємець зобов’язана відобразити разом з доходами від підприємницької діяльності також інші доходи з джерелом їх походження з України та іноземні доходи, якщо такі є. Зазначена норма встановлена у п. 177.11 ст. 177 ПКУ.
Контролюючі особи контрольованих іноземних компаній у 2024 році подають разом зі звітом про контрольовані іноземні компанії податкову декларацію з додатком КІК, який заповнюється окремо по кожній контрольованій іноземній компанії. Слід зазначити, що, відповідно до п. 54 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ контролюючі особи мають право подати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної податкової декларації за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.
При звітуванні про отримані доходи, одержані у 2023 році, необхідно подати податкову декларацію з типом «звітна». Електронний номер форми декларації про майновий стан і доходи – F0100214.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Тернопільщина: у січні до зведеного бюджету надійшов понад 1,1 мільярд гривень
Платники Тернопільщини у складний воєнний час продовжують підтримувати економіку України, сумлінно сплачуючи до бюджету податки. Завдяки їх активній громадянській позиції держава стабільно отримує кошти для забезпечення Збройних Сил України та соціальних виплат.
Так, упродовж січня цього року Зведений бюджет України від платників Тернопільщини отримав 1 млрд 131,6 млн грн податків та зборів. Вдалося забезпечити приріст порівняно з січнем минулого року, який склав 129,4 млн грн або ж 13 відсотків.
До державної скарбниці від наших краян надійшло 520,9 млн гривень. Серед основних бюджетоформуючих платежів лідирують податок на додану вартість – 256,3 млн грн та податок з доходів фiзичних осiб – 201 млн грн.
Доходи ж місцевих бюджетів упродовж першого місяця року склали 610,7 млн гривень.
Податкова служба Тернопільщини щиро дякує платникам за відповідальне ставлення до сплати податків та вагомий внесок у фінансову підтримку держави!
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Власники елітних авто сплатили до місцевих бюджетів Тернопільщини понад 2,1 млн гривень
Упродовж 2023 року до місцевих бюджетів області надійшло 2 млн 147,2 тис. грн транспортного податку. Це перевищило надходження 2022 року на 572,1 тис. грн або ж на 36 відсотків цього майнового платежу.
З усієї суми надходжень майже 1,3 млн грн податку сплатили юридичні особи. Громадяни – власники елітних автомобілів перерахували 870,7 тис. грн транспортного платежу.
Нагадаємо, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2023 році – 2512500 грн).
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тис. грн за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Заповнення акцизної накладної при відвантаженні пального з акцизного складу, який не є місцем роздрібної торгівлі пальним, до транспортного засобу, який не є акцизним складом пересувним, та належить отримувачу пального – СГ – неплатнику акцизного податку
Акцизна накладна заповнюється за формою та відповідно до Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729 (далі – Порядок № 729).
При здійсненні операції з відвантаження пального з акцизного складу, який не є місцем роздрібної торгівлі пальним, до транспортного засобу, який не є акцизним складом пересувним, та належить отримувачу пального – суб’єкту господарювання – неплатнику акцизного податку, акцизна накладна складається у одному примірнику.
При цьому, у верхній лівій частині такої акцизної накладної зазначається, зокрема:
– у полі «Коди операцій для складання в одному примірнику» – цифра «3» (реалізація пального суб’єкту господарювання – неплатнику);
– у полі «Умови оподаткування» – цифра «0»;
– у полі «Напрям використання» – напрям «0».
У верхній правій частині акцизної накладної у полі «Примірник» зазначаються цифри «1» (номер примірника) та «1» (кількість примірників).
У рядку «Особа, що реалізує пальне» зазначаються реквізити особи, що реалізує пальне, а у рядку «Особа – отримувач пального» зазначаються реквізити суб’єкта господарювання – отримувача пального.
У рядках «Акцизний склад/пересувний акцизний склад, з якого фізично відвантажене (отримане) пальне» – зазначаються реквізити акцизного складу та/або акцизного складу пересувного, з якого фізично відвантажене (відпущене) пальне, а реквізити акцизного складу/акцизного складу пересувного, на який фізично відвантажене (отримане) пальне, у відповідних рядках документа не зазначаються.
До рядка «Адреса місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб’єкт господарювання – неплатник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки» вносяться такі дані – код території згідно з п’ятим (за наявності) або четвертим рівнем Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, область, район, населений пункт, вулиця, номер будинку (п. 34 розд. ІІ Порядку № 729).
У клітинках акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються, крім рядків у верхній лівій частині документа, в яких відповідно до форми такого документа може бути внесена цифра «0» (п. 12 розд. І Порядку № 729).
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
До якого контролюючого органу переселенцю із тимчасово окупованої території необхідно подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи
Згідно з п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Пунктом 45.1 ст. 45 ПКУ встановлено, що податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Податковою адресою платника податків – електронного резидента (е-резидента) визнається електронна адреса, зазначена такою особою у заяві про набуття статусу електронного резидента (е-резидента).
Відповідно до п. 48.3 ст. 48 ПКУ податкова декларація повинна містити такі обов’язкові реквізити, зокрема, про місце проживання платника податків.
Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (п. 49.8 ст. 49 ПКУ).
Тобто платник податків повинен зазначити в податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) актуальні дані про адресу місця проживання, за якою здійснюється листування з платником. Крім того, за такою адресою контролюючим органом може бути надіслано (вручено) податкове повідомлення-рішення.
Згідно з п. 1 розд. ІІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 із змінами та доповненнями, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, пені та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків Декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу), поданої до контролюючого органу за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Отже, законодавством України не передбачено подання платником податку Декларації, за результатами відповідного звітного податкового року, більше ніж за однією податковою адресою.
Крім того, повернення помилково та/або надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб здійснюється лише контролюючим органом, до якого подана така Декларація.
У зв’язку з тимчасовою окупацією внаслідок збройної агресії росії території України функціональні обов’язки з обслуговування платників податків – переселенців з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, покладаються у межах компетенції на територіальні органи, які знаходяться на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.
Відповідно до частини першої ст. 4 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» із змінами та доповненнями факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Така довідка видається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 509).
У період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», внутрішньо переміщена особа для отримання довідки може звернутися до уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг (п. 2 Порядку № 509).
Пунктом 70.7 ст. 70 ПКУ передбачено, що фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями, фізичні особи – платники податків зобов’язані інформувати контролюючі органи про зміну даних шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР).
При пред’явленні платником податків довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи до Заяви за ф. № 5ДР вноситься інформація щодо адреси реєстрації місця проживання відповідно паспортного документа особи, та адреса фактичного місця проживання/перебування – відповідно інформації, зазначеної в такій довідці. Таким чином, платник податків – внутрішньо переміщена особа, який подав до контролюючого органу за місцем фактичного проживання/перебування Заяву за ф. № 5ДР та пред’явив при цьому довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, Декларацію подає до цього контролюючого органу.
Однак якщо такі дії не здійснено, то Декларація подається платником податку за адресою (місцезнаходженням) контролюючого органу, який переміщено з тимчасово окупованої території.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Варто нагадати про обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Відповідно до п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (при одночасному перебуванні у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.
Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Підпунктом 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а»-«г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в
десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області