Порядок сплати податку при спадкуванні

Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину (п. 174.3 ПКУ).

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти,майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.

Податок на доходи фізичних осіб та військовий збір у разі спадкування сплачуються

• спадкоємцем-нерезидентом — за місцем видачі свідоцтва про право на спадщину;
• спадкоємцем-резидентом — за своєю податковою адресою.

У разі необхідності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору після оформлення об’єкта спадщини спадкоємець-резидент зобов’язаний подати до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси до 1 травня року, що настає за звітним, податкову декларацію про майновий стан і доходи (пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПКУ) та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити задекларовану суму податкового зобов’язання (п.179.7 ПКУ).

Податкова декларація про майновий стан і доходи заповнюється спадкоємцем самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою ним здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II Податкового кодексу.

Якщо спадкоємець отримав дохід у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб та/або з яких сплачено податок відповідно до п.174.3 ст.174 Кодексу, та у разі відсутності інших доходів, з якими Податковий кодекс пов’язує обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи, обов’язок спадкоємця щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається (п.179.2 ПКУ).

Платник податку має право звернутися до відповідного контролюючого органу з проханням надати консультативну допомогу з питань щодо заповнення його річної податкової декларації, а контролюючий орган зобов’язаний надати безоплатні послуги за таким зверненням (п.179.10 ПКУ).

 

Порядок сплати виконавчого збору

Виконавчий збір – це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.

Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Порядок стягнення виконавчого збору

Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає стягнення виконавчого збору, державний виконавець зазначає про обов’язок боржника сплатити виконавчий збір.

Якщо виконавчий документ пред’являється державному виконавцю до виконання  повторно, тоді  виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону України “Про виконавче провадження”, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев’ятою статті 27 Закону України “Про виконавче провадження), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону України “Про виконавче провадження”, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню.

Державний виконавець зобов’язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

При завершені виконавчого провадження у виконавчому документі державним виконавцем зазначається розмір стягнутого виконавчого збору.

Розмір виконавчого збору

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі:

• 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом;
• двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника – фізичної особи (відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2021 рік” мінімальна заробітна плата складає 6000,00 грн, тобто розмір виконавчого збору становить 6 000*2 = 12 000 грн) та  в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника – юридичної особи (тобто розмір виконавчого збору становить 6 000,00*4 = 24 000 грн.) за примусове виконання рішення немайнового характеру;
• 10 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців. У подальшому державний виконавець зобов’язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному вище, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу.

Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.  

Якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, сума виконавчого збору зазначається в розмірі 10 % з суми, яка не була сплачена боржником до відкриття виконавчого провадження (п. 8 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень).

Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

У яких випадках не стягується виконавчий збір?

Виконавчий збір не стягується:

 

• за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

 

1.  у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;
2. якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”
3. за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону
4. у разі виконання рішення приватним виконавцем;
5. за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”, а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом

У разі закінчення виконавчого провадження у зв’язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі, а стягнута частина виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа поверненню не підлягає.

Також виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України” та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (п. 9 ст. 27 ЗУ “Про виконавче провадження”). 

ВАЖЛИВО! Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавчий збір стягується із суми, яку не було сплачено боржником до відкриття виконавчого провадження (п.8 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5).

 

Додаткову  інформацію можна отримати на довідково-інформаційній платформі правових консультації  WikiLegalAid. 

За безоплатною правовою допомогою можна звернутися до Чортківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: 

м. Чортків, вул. С. Бандери, 20; тел.: (03552) 2-09-50, моб. (067) 130-01-73

або бюро правової допомоги за адресами:

м. Борщів, вул. Шевченка, 20 а, тел.: (03541) 2-28-80;

м. Бучач, майдан Волі, 1, тел.: (03544) 2-11-26;

смт. Гусятин, вул. Суходільська, 7, тел.: (03557) 2-18-90;

м. Заліщики, вул. С. Бандери, 38, тел.: (03554) 2-21-33;

м. Монастириська, вул. Шевченка, 12А, тел.: (03555) 2-12-72.

Єдиний телефонний номер цілодобового доступу громадян до безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів по всій території України).

Починаючи з 2004 року, щорічно 9 грудня відзначається Міжнародний день боротьби з корупцією, проголошений Генеральною Асамблеєю ООН (резолюція № A / RES / 58/4 від 21 листопада 2003 року). Саме цього дня у 2003 році в Мексиці була відкрита для підписання Конвенція ООН проти корупції. Метою встановлення цього дня, як зазначено в резолюції Генеральної Асамблеї, було поглиблення розуміння проблеми корупції та ролі Конвенції в запобіганні корупції й боротьбі з нею. У резолюції Генеральної Асамблеї висловлено прохання до Генерального секретаря ООН доручити Управлінню ООН з наркотиків і злочинності (UNODC) виконувати функції секретаріату Конференції держав-учасниць Конвенції. Надалі щорічно з приводу Міжнародного дня боротьби з корупцією директор UNODC виступає з посланням. Зазвичай з подібним посланням з нагоди інших міжнародних днів ООН виступає Генеральний секретар ООН. Корупція вражає основу демократичних інститутів через спотворення виборчих процесів, перекручення принципу верховенства закону і створення бюрократичних бар’єрів. Подолати корупцію можливо тільки завдяки консолідації всього суспільства та налагодження системи протидії.

Слід зазначити, що Світланою КРАСНЮК  уповноваженою особою з питань запобігання та виявлення корупції Заліщицької міської ради з метою забезпечення суворого дотримання вимог чинного законодавства щодо запобігання корупції, на постійній основі, повною мірою проводяться профілактично-роз’яснювальні та перевірочні заходи серед працівників щодо запобігання та протидії корупції в Заліщицькій міській раді та її підвідомчих підприємствах.

Також, нагадуємо, відповідно до частини першої статті 53-1 Закону України «Про запобігання корупції» Заліщицька міська рада забезпечує умови для повідомлень про порушення вимог цього Закону. Отже, у випадку якщо хтось володіє інформацією про неправомірні дії або бездіяльність, факти корупції чи зловживання службовим становищем працівниками Заліщицької міської ради та її підвідомчих підприємств, повідомити можна про це наступним чином:

– на електрону адресу: zal.anticor@gmail.com

– засобами телефонного зв’язку за номером: (03554) 2-19-39

Зверніть увагу, повідомлення викривача про можливі факти корупційних правопорушень, є інформація,  якщо така інформація:

1) містить фактичні дані, зокрема про обставини правопорушення, місце і час його вчинення, особу, яка вчинила правопорушення;

2) є достовірною, на переконання викривача;

3) стала відома викривачу у зв’язку з його трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням служби чи навчання або участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.

Відповідно до Закону повідомлення про можливі факти корупційних правопорушень може бути здійснене викривачем без зазначення авторства (анонімно) (ч. 2 ст. 53-1 Закону) або із зазначенням авторства.

Повідомлення про корупцію може бути як письмовим, так і усним, поданим як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне).

Пам’ятаймо, корупція – це те явище, яке забирає у нас майбутнє, і ми маємо здолати цей виклик разом!

 

Пенсія по інвалідності чи за віком – ви маєте право вибору!

Чимало громадян, які отримують пенсію по інвалідності, при досягненні пенсійного віку цікавляться тим чи залишатись їм на пенсії по інвалідності, чи переходити на пенсію за віком. Важливо пам’ятати, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (наприклад, по інвалідності та за віком), – призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про
загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон),передбачає, що пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності, за
наявності страхового стажу від 1 до 14 років залежно, зокрема, від віку, в якому встановлено інвалідність.
Особи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку передбаченого статтею 26 цього Закону, тобто 60-ти років, мають право на пенсію по інвалідності за наявності страхового стажу не менше 15 років. Якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби або внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та
проти режиму Януковича (Революції Гідності), у особи, яка звернулася за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року, то пенсія по інвалідності призначається особі незалежно від наявності страхового стажу. Розмір пенсії по інвалідності визначається в залежності від групи І –100 %; ІІ – 90 %; ІІІ – 50 % пенсії за віком, при цьому під час обчислення до страхового стажу включаються періоди роботи з дня встановлення інвалідності до досягнення особою права на призначення пенсії за віком.
Тобто, якщо особі призначено пенсію по інвалідності у віці 25 років при страховому стажі 2 роки, то під час визначення розміру її пенсії буде враховано страховий стаж, який вона мала б змогу набути до досягнення 60-років, тобто 35 років (так званий «додатковий стаж»). Отже страховий стаж особи для обчислення пенсії по інвалідності буде складати 36 років. У випадку, якщо особа, яка претендує на пенсію по інвалідності у
пізнішому віці та в подальшому планує отримувати пенсію за віком, їй необхідно звертати увагу на той факт, що для призначення пенсії за віком свого страхового стажу необхідно мати відповідно до вимог статті 26 Закону. Наприклад, якщо непрацюючій особі призначено пенсію по інвалідності у 2018 році після досягнення нею 57 років за наявності страхового стажу 14 років, то при виповненні пенсійного віку 60 років вона не буде мати права на призначення пенсії за віком, оскільки відповідно до статті 26 Закону для набуття права на пенсію за віком в 2021 році їй необхідно мати страхового стажу не менше 28 років. Разом з тим, якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати щонайменше 24 місяці не залежно від перерв, який не враховано при обчисленні пенсії по інвалідності та на момент досягнення 60-
років має страховий стаж, що відповідає вимогам статті 26 Закону, то при переході на пенсію за віком буде застосовано середню заробітну плату (дохід), визначений частиною 2 статтею 40 Закону для обчислення пенсії (за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії). Звертаємо увагу, що непрацюючі особи з інвалідністю за наявності необхідного страхового стажу, визначеного частиною другою статті 33 Закону, мають право на обчислення пенсії по інвалідності в розмірі за віком. Вирішальним аргументом є питання доцільності. Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюють на підставі документів про стаж, заробітну плату (дохід), а також інших документів, що містяться у пенсійній справі, або з урахуванням додаткових даних про стаж і зарплату, які не було враховано під час призначення пенсії по інвалідності чи було набуто після призначення пенсії по інвалідності. Наголошуємо, що пенсію по інвалідності може бути обчислено в розмірі пенсії за віком пенсіонерові, який не працює та за наявності повного страхового стажу, а саме для чоловіків – 35 років, для жінок – 30 років.

Начальник Головного управління Ігор МОСКАЛИК
Головне управління
Пенсійного фонду України
в Тернопільській області
02.12.2021

Щодо виплати допомоги на поховання

У разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплату допомоги на поховання здійснюють органи Пенсійного фонду України.
Які документи необхідно подати до відділів обслуговування громадян (сервісних центрів)?
Особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає в органи Фонду:
– документ, що посвідчує особу заявника;
– заяву про виплату допомоги на поховання;
– свідоцтво про смерть;
– витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання або довідку про смерть пенсіонера.
Якщо померла особа одержувала пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», заявник додатково подає довідку, що поховання здійснено за власні кошти (не за кошти держави). У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, який підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави. Варто також зауважити, що термін для звернення по виплату допомоги на поховання не обмежуються. А це означає, що особа, яка здійснила поховання пенсіонера, може в будь який час звернутися в органи Пенсійного фонду України.
Який розмір допомоги на поховання?
Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі
двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на час смерті. У разі смерті пенсіонера, якому пенсію було призначено відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», членам його сім’ї або особі, яка здійснила його поховання, виплачується допомога в розмірі тримісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на час смерті, але не менше п’ятиразового розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто, якщо тримісячний розмір пенсії менший за п’ятиразовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений у місяці смерті пенсіонера, то розмір допомоги на поховання пенсіонера буде визначено в п’ятиразовому розмірі відповідного прожиткового мінімуму. Якщо триразовий розмір пенсії буде більший, то допомога на поховання виплачується в розмірі тримісячної пенсії.
У яких випадках допомога на поховання не виплачується?
– якщо поховання пенсіонера проведено за державний кошт;
– допомога на поховання не виплачується, якщо особа перебувала на повному державному утриманні, і установа (заклад), у якому пенсіонер помер, здійснила поховання за бюджетний кошт. При чому, незалежно від закону, відповідно до якого була призначена пенсія.

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зазначає, що із 01 квітня 2021 року виплата допомоги на поховання здійснюється шляхом зарахування коштів на поточні рахунки осіб, які мають право на її отримання, в уповноважених банках. Із заявою про виплату допомоги на поховання можна звертатися в будь-який сервісний центр Пенсійного фонду в межах України незалежно від місця проживання заявника чи перебування на обліку померлого пенсіонера.

Головне управління
Пенсійного фонду України
в Тернопільській області

02.12.2021