З метою забезпечення виконання вимог Рамкової угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility, ратифікованої Законом України від 06.06.2024 № 3786-IX (далі- Рамкова угода) інформуємо про наступне.
Відповідно до вимог ст. 16 Рамкової угоди та пп.9 п.9 Порядку управління, моніторингу та контролю за виконанням Плану України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1318 ,,Деякі питання реалізації інструменту Ukraine Facility” (далі – Порядок моніторингу) Україна
повинна забезпечити розміщення у всіх публікаціях, інформаційних та комунікаційних матеріалах, розроблених у межах виконання кроків Плану України, під час організації заходів, виконання робіт і надання послуг, на закупленому обладнанні та інших товарах, які стали результатом реалізації
інструменту Ukraine Facility та виконання Плану України, без будь-яких змін, зокрема кольору, чи додавання будь-яких елементів до емблеми.
Також зазначаємо, що зазначені приклади емблем Європейського Союзу розміщенні на сайті Міністерства економіки України за посиланням
Враховуючи вимоги Рамкової угоди та Порядку моніторингу просимо забезпечити виконання вимог щодо використання емблем Європейського Союзу.

Спалювання зелених відходів є надзвичайно небезпечною для здоров’я людей, адже під час спалювання дим містить окиси азоту, чадний газ, важкі метали та інші небезпечні канцерогенні сполуки, спалювання зелених решток також несе чималу шкоду довкіллю. Горіння сухої трави призводить до пожеж, руйнує грунтовий покрив та знищує цілі екосистеми, частиною яких є безліч рослин, тварин та мікроорганізмів.

Що ж робити з зеленими залишками? Компостувати. Ця практика має чимало позитивних наслідків для громад та довкілля. По-перше, компостування зменшує обсяг відходів, що потрапляють на полігони. В середньому до 50% побутового сміття – це органічні відходи, які можуть бути перероблені в корисний компост, зменшуючи навантаження на звалища та скорочуючи потребу у створенні нових полігонів.

По-друге, компостування покращує якість ґрунтів та підтримує екосистеми. Отриманий компост збагачує землю поживними речовинами, підвищує її родючість, сприяє утриманню вологи, зменшує ерозію та необхідність у хімічних добривах, що позитивно впливає на довкілля.

По-третє, компостування допомагає скоротити викиди парникових газів. Розкладання органіки на полігонах створює метан – потужний парниковий газ. Натомість контрольоване компостування значно зменшує ці викиди та сприяє боротьбі зі змінами клімату.

По-четверте, компостування має економічні переваги. Воно дозволяє громадам знижувати витрати на вивезення та захоронення сміття, створює нові робочі місця, а також дає можливість продавати компост або використовувати його для озеленення та аграрних потреб, замінюючи дорогі добрива.

По-п’яте, компостування сприяє екологічній освіті та згуртуванню громади. Учасники програм компостування стають більш екологічно свідомими, активно залучаються до вирішення місцевих проблем, покращують санітарний стан своїх дворів та міст, а також підтримують розвиток культури роздільного збору відходів.

Таким чином, компостування є ефективним екологічним рішенням, що приносить комплексні екологічні, економічні та соціальні вигоди для громади, міста та країни загалом.

Чому Держпраці проводить цільові інформаційні заходи саме в агропромисловому комплексі?

АПК – один із найбільш травмонебезпечних секторів економіки
Агропромисловий комплекс України – ключова галузь економіки, яка займає друге місце після промислового виробництва та забезпечує значну частину експорту. Проте сільське господарство є також одним із найбільш травмонебезпечних секторів.
За даними Міжнародної організації праці, щороку у світі гине понад 170 тисяч сільськогосподарських працівників. В Україні за останні п’ять років у цій сфері травмовано 1902 особи, з них 301 – зі смертельним наслідком.

Ще однією критичною проблемою є висока частка неформальної зайнятості. За останніми доступними даними Держстату (2021 р.), 46,3% неформально зайнятого населення працює саме в сільському господарстві. Незадекларована праця не передбачає дотримання стандартів безпеки, а отже, реальна кількість нещасних випадків може бути значно більшою.

Основні небезпеки для працівників АПК
Робота в агропромисловому комплексі пов’язана з низкою загроз для здоров’я та життя працівників.
• Травматизм під час роботи з технікою та механізмами – використання тракторів, комбайнів, сівалок та іншого обладнання без належного навчання та засобів захисту призводить до важких травм.
• Вплив хімічних речовин – працівники часто контактують із пестицидами, мінеральними добривами та іншими агрохімікатами, що може спричинити серйозні отруєння та хронічні захворювання.
• Перевтома та стрес – тривалий робочий день, сезонні навантаження та недостатній відпочинок підвищують ризик нещасних випадків.
• Незадекларована праця – відсутність трудових гарантій означає відсутність страхування від нещасних випадків і соціального захисту.

Саме тому Держпраці розпочинає цільові інформаційні заходи, в рамках яких:
• надаються рекомендації щодо виявлення небезпек і професійних ризиків;
• роз’яснюються першочергові заходи з колективного та індивідуального захисту працівників;
• проводяться консультації щодо дотримання законодавства про працю та охорону праці.

Що може зробити кожен працівник вже сьогодні?
• Ознайомитися з рекомендаціями Держпраці – більше інформації про безпеку праці доступно на інформаційному порталі https://www.pratsia.in.ua/
• Переконатися, що на роботі дотримуються норм безпеки – звернути увагу на наявність засобів індивідуального захисту, справність техніки, правильне використання хімікатів.
• Повідомити про порушення – якщо ваші права порушуються або робота створює загрозу для здоров’я, звертайтеся до Держпраці.

Безпечна та задекларована праця – це ваше здорове та стабільне майбутнє!

Днями міський голова Іван Дрозд зустрівся зі старшим солдатом 68 окремої єгерської бригади ім. Олекси Довбуша – Миколою Бесідою – нашим земляком, який боронить Україну на передовій.

Микола нещодавно повернувся у коротку відпустку, та Іван Петрович мав нагоду подякувати йому за службу, дізнатися про бойові будні бригади та почути з перших вуст, що потрібно нашим військовим.

68-а бригада – одна з тих, що невтомно нищить ворога і захищає Україну, підтвердженням цього є відеоролик https://youtu.be/f9LGS0owGrY?si=9eikKla-M5xmBcDL Разом із побратимами Микола тримає позиції, наближаючи нашу перемогу.

Дякуємо нашим воїнам! Підтримуємо, допомагаємо, не забуваємо. Все для фронту – все для Перемоги!

Кодекс України про адміністративні правопорушення № 8073-X від 07 грудня 1984 року. Стаття 210. Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку. Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку –
тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, – тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період – тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Примітка. Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів персональних даних 2 призовника, військовозобов’язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами,
реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Стаття 210-1. Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію – тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань – від однієї тисячі до однієї тисячі п’ятисот
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, – тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань – від однієї тисячі п’ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період – тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань – від двох тисяч до трьох тисяч п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 211. Зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності. Зіпсуття або недбале зберігання призовниками, військовозобов’язаними і резервістами військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов’язаних), яке спричинило їх втрату, – тягнуть за собою накладення штрафу від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період –
тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Адміністративна відповідальність спеціальних суб’єктів (військовослужбовців)за вчинення військових адміністративних правопорушень 3 передбачена Главою 13-Б Кодексу України про адміністративні правопорушення № 8073-X від 07 грудня 1984 року (статті 172-10 – 172-20). Кримінальний кодекс України № 2341-III від 05 квітня 2001 року.
Стаття 335. Ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу. Ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за
призовом осіб офіцерського складу – карається обмеженням волі на строк до трьох років.
Стаття 336. Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період. Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період – карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
Стаття 336-1. Ухилення від проходження служби цивільного захисту в особливий період чи у разі проведення цільової мобілізації. Ухилення від проходження служби цивільного захисту в особливий період (крім відбудовного періоду) чи у разі проведення цільової мобілізації – карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
Стаття 336-2. Ухилення від прийняття на військову службу за контрактом.

1. Ухилення від прийняття на військову службу за контрактом особою, яку під час проведення мобілізації та/або дії воєнного стану звільнено умовнодостроково від відбування покарання для проходження військової служби, – карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років. Стаття 337. Ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів.
2. Ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження,зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, – карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року.
3. Ухилення військовозобов’язаного, резервіста від навчальних (спеціальних) зборів – карається штрафом від п’ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.
4. Кримінальна відповідальність спеціальних суб’єктів (військовослужбовців)
   за вчинення військових кримінальних правопорушень передбачена Розділом
   ХІХ Кримінального кодексу України № 2341-III від 05 квітня 2001 року (статті
   401 – 435-1).