Сімейні форми виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Сімейні форми виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Все найкраще, що є на Землі, починається з сім’ї. Без неї, як без природи, людство обійтися не може. З сім’ї починається життя кожного з нас, саме сім’я є першою сходинкою соціалізації людини, джерелом любові, поваги, солідарності та прихильності, найважливішим середовищем зберігання та передачі з покоління до покоління культурних цінностей, національних традицій. Для дитини сім’я є основною моральною і матеріальною підтримкою, вона не тільки перше гніздо, а й школа життя, звідси дитина виходить у широкий світ.

Питання захисту прав дітей на сьогодні є одним із пріоритетних напрямків реалізації державної політики. Конвенцією ООН про права дитини визначено, що дитині для повного і гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові, добра та розуміння. Але, коли дитині неможливо зростати в сім’ях рідних батьків,  альтернативою біологічній родині може слугувати інша сім’я. Саме тому, наша держава підтримує сімейні форми виховання дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування, це – усиновлення, опіка/піклування, прийомна сім’я та дитячий будинок сімейного типу.

УСИНОВЛЕННЯ

Усиновлення – є найкращою із усіх можливих на сьогодні форм сімейного влаштування дитини, тобто прийняття її у сім’ю на правах рідної дочки чи рідного сина. Дитина може бути усиновлена з будь-якої форми влаштування: опіки, прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, інтернатного закладу, якщо вона перебуває на обліку як дитина, котра підлягає усиновленню.

 Особа, яка усиновила дитину має право: на грошову допомогу при усиновленні, у розмірі, як при народженні першої дитини; на отримання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; на отримання одноразової відпустки тривалістю 56 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів; на отримання щорічної оплачуваної відпустки тривалістю 10 календарних днів.

ОПІКА/ПІКЛУВАННЯ

Опіка/піклування встановлюються для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, при прийнятті рішення про відібрання в них дитини і передачу її під опіку, хвороби батьків чи інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів таких дітей.

Опіка встановлюється над дітьми, які не досягли 14-ти років і залишилися без батьківського піклування. Піклування – над неповнолітніми з 14 до 18 років.

Опікуном/піклувальником призначається переважно особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов’язки опікуна чи піклувальника. У разі призначення опікуна/піклувальника, враховується бажання дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування. Опікун/піклувальник стає законним представником дитини тільки до її повноліття.

Особи, в сім’ї яких влаштовуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, проходять за направленням служби у справах дітей курс навчання з проблем виховання таких дітей в обласному центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Родичі дитини, які мають намір взяти її під опіку/піклування, курс навчання не проходять.

На утримання дітей, які перебувають під опікою/піклуванням виплачується державна соціальна допомога у розмірі 2,5 прожиткових мінімумів на місяць відповідно до вікової категорії.  

ПРИЙОМНА СІМ’Я

Прийомна сім’я (далі ПС) – це сім’я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, яка добровільно взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Прийомні діти виховуються у ПС до досягнення 18-річного віку, а вразі продовження навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах І-ІV рівня акредитації – до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів. За прийомними дітьми зберігаються пільги і державні гарантії, передбачені законодавством для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Влаштування дітей у ПС проводиться з урахуванням віку прийомних батьків та дітей, щоб на час досягнення обома прийомними батьками пенсійного віку всі прийомні діти досягли віку вибуття з ПС. У разі досягнення пенсійного віку одним з прийомних батьків час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків. В окремих випадках за згодою сторін ПС може функціонувати і після досягнення прийомними батьками пенсійного віку, але не більше ніж протягом п’яти років.

Держава щомісячно виплачує 2,5 прожиткових мінімумів на кожну дитину, а на дитину з інвалідністю-3,5 прожиткових мінімумів.

ДИТЯЧИЙ БУДИНОК СІМЕЙНОГО ТИПУ

Дитячий будинок сімейного типу (далі ДБСТ) – це сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей у ДБСТ не може перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних.

 Вихованці перебувають у ДБСТ до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у професійно-технічному, вищому навчальному закладі І-ІV рівня акредитації – до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів. Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних. За дітьми-вихованцями зберігаються пільги і державні гарантії, передбачені законодавством для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Служба у справах дітей Заліщицької міської ради.