Шановні мешканці та гості міста!
Вітаємо вас на офіційному сайті Заліщицької міської територіальної громади. Тут ви знайдете актуальну інформацію про життя громади, рішення міської влади, важливі оголошення та анонси подій. Ми працюємо для вас і робимо все можливе, щоб навіть у складні часи війни забезпечити прозорість, доступність послуг і вашу обізнаність.
Разом – сильні! Працюємо на Перемогу!

Оголошення

800-3

За результатами засідання конкурсної комісії на посади керівників закладів загальної середньої освіти Заліщицької міської ради переможцем конкурсу на посаду директора загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів села Дунів визнано Горина Андрія Петровича.

141207987_1571850566344224_8755206518041322998_n
Як роботодавцю забезпечити безпеку праці під час жнив

Сільське господарство відноситься до ряду найбільш травмонебезпечних галузей економіки.

Складність і особливість цього виробництва полягає в сезонності виконання робіт в рослинництві, певній циклічності в тваринництві, в експлуатації застарілих засобів механізації без належних засобів безпеки, в багатьох випадках у недостатньому рівні кваліфікації працівників. Ці та інші обставини характеризують сільське господарство як галузь, де умови праці потребують належної уваги і подальшого поліпшення.

Серед професій у агропромисловому комплексі найнебезпечнішою, як і раніше, є професія механізатора (тракториста-машиніста). На жнивах використовують зернозбиральні комбайни, частина яких вже відпрацювала встановлені строки експлуатації, але після ремонту продовжують працювати, тому на ці застарілі комбайни необхідно звернути особливу увагу. Польові механізовані роботи із застосуванням сільськогосподарської техніки потрібно розглядати як роботи з підвищеною небезпекою, адже часто механізатор залишається один на один з агрегатом, який може у будь-який момент потребувати ремонту. А це, в свою чергу, може спровокувати працівника до виконання дій, що не відповідають вимогам безпеки. Крім того, йому доводиться працювати понаднормово, у темний час доби, на віддалених полях, схилах, за несприятливих погодних умов, постійно зазнаючи впливу високих рівнів вібрації, шуму, температурних перепадів та інших чинників, що призводять до стомлення. Враховуючи вищевикладене, керівники господарств, фермери повинні подбати про знешкодження небезпечних ризиків, які можуть виникнути в період збирання врожаю.

Перед початком збиральних робіт керівниками господарств, фермерами повинні бути проведені певні організаційні профілактичні заходи для недопущення випадків травмування працюючих на жнивах.

Для цього, в першу чергу, необхідно забезпечити:

  • проведення інструктажів з охорони праці та пожежної безпеки з усіма працівниками, які будуть брати участь у збиранні врожаю;
  • до роботи на тракторах та комбайнах допускати механізаторів віком не молодше 18 років, які пройшли медогляд, навчання та інструктаж з охорони праці та пожежної безпеки і мають посвідчення на право управління даною сільськогосподарською технікою;
  • ознайомлення під розпис всіх водіїв та механізаторів із безпечними маршрутами руху транспортних засобів по території господарств;
  • виділити, позначити табличками та обладнати спеціальні місця для відпочинку та харчування працюючих, забезпечити їх умивальниками, миючими засобами та рушниками;
  • до початку робіт всіх працівників забезпечити спецодягом, засобами індивідуального захисту (рукавиці, окуляри, респіратори і т.д.), укомплектувати всю зернозбиральну техніку необхідним протипожежним устаткуванням та вогнегасниками, поповнити медичні аптечки для надання першої долікарської допомоги;
  • забезпечити комбайнерів чистиками, різаками, щітками, спеціальними крючками для очищення різального апарату, решіт, молотилки та інших робочих органів зернозбиральних комбайнів;
  • всі небезпечні вузли зернозбиральної техніки необхідно обладнати захисними кожухами, робота без яких категорично забороняється;
  • при колективній роботі на жнивах обов’язково призначається старший;
  • при роботі в загінці на збиранні зернових та під час перегонів комбайнів забороняється знаходження на комбайні сторонніх осіб;
  • всі види регулювальних, ремонтних, налагоджувальних робіт та технічного обслуговування сільськогосподарської техніки проводять тільки після повної зупинки всіх агрегатів;
  • всі трактори та автомобілі, які братимуть участь у жнивах, повинні бути обладнані справними іскрогасниками;
  • всі трактори, які будуть відвозити солому від комбайнів або виконувати інші транспортні роботи, повинні бути переведені на широку колію;
  • перевезення людей дозволяється лише автобусами або спеціально обладнаними вантажними автомобілями;
  • до скиртування сіна або соломи допускаються особи, що мають дозвіл до робіт на висоті. Скиртування дозволяється проводити тільки у світлий час доби і при швидкості вітру не більше 6 м/с. Не дозволяється скиртувати під час грози;
  • до робіт з підвищеною небезпекою допускаються працівники з 18 років (при наявності відповідних посвідчень), на інші роботи – з 16 років, а при письмовій згоді одного із батьків – з 15 років;
  • закінчити підготовку токів, зерноочисних комплексів, збирально-транспортних агрегатів, перевірити їх на відповідність вимогам безпеки, не допускати до роботи несправні машини, що не відповідають правилам охорони праці, і закріпити техніку за працівниками.

Всі ці вимоги нормативно-правових актів відомі, але не буде зайвим ще раз звернути увагу працівників на те, що їх невиконання може призвести до непоправного. Керівникам підприємств потрібно слідкувати за усуненням наявних порушень і з усією відповідальністю поставитися до безпеки працівників на жнивах. Адже головною метою жнив є не тільки своєчасність та якість збирання врожаю, а й збереження життя та здоров’я людей, які працюють на жнивах.

Звертаємося до всіх, хто буде працювати на жнивному полі! Бережіть своє життя і здоров’я, тільки виконання вимог охорони праці, належна організація робіт дадуть змогу провести збирання зернових урожаю без травм і аварій.

photo_2021-06-14_16-06-32

ПРАВОВА ДОПОМОГА – ДОСТУПНА КОЖНОМУ

Цього року ми святкуємо 25 річчя з дня прийняття Конституції України, яка прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року.

Конституція – Основний Закон України в якому визначений невід’ємний перелік прав кожної людини від її народження.

Статтею 59 Конституції України кожному гарантовано право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Для забезпечення права кожного на професійну правничу допомогу 2 червня 2011 рокуприйнято Закон України «Про безоплатну правову допомогу». Згідно даного закону передбачено два види надання правової допомоги:

  • Безоплатна первина правова допомога;
  • Безоплатна вторинна правова допомога.

Безоплатна первина правова допомога надається усім особам, які перебувають під юрисдикцією України та включаєтакі види правових послуг:

  • надання правової інформації;
  • надання консультацій і роз’яснень з правових питань;
  • складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);
  • надання консультацій, роз’яснень та підготовка проектів договорів користування земельними ділянками (оренда, суборенда, земельний сервітут, емфітевзис, суперфіцій) для сільського населення – власників земельних ділянок;
  • надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Безоплатна вторинна правова допомога доступна певній категорії осіб та включає такі види правових послуг:

  • захист;
  • здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
  • складення документів процесуального характеру.

Слід зазначити, що безоплатна правова допомогаце правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.

При реалізації права на безоплатну правову допомогу не допускається застосовування привілеїв чи обмежень до осіб за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

З метою доступу до правової допомоги та захисту прав осіб з вересня  2016 року діє Заліщицьке  бюро правової допомоги. З дня відкриття відділу по сьогоднішній день зареєстровано 5490 звернень громадян, з них  366 звернення щодо отримання безоплатної вторинної правової допомоги для захисту прав громадян у судовому порядку.

Отже, Держава гарантує кожному доступ на правову допомогу. У випадку необхідності роз’яснення чинного законодавства з метою захисту Ваших прав та інтересів Ви можете звернутися до Заліщицького бюро правової допомоги для отримання безоплатної правової допомоги.

Адреса: вул. Ст.Бандери,38  м. Заліщики

Графік роботи:  з 9-ї до 18-ї год., крім суботи і неділі.

Контактний телефон: +38 03554 2 21 33.

Єдиний телефонний номер цілодобового доступу громадян до безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів по всій території України).

photo_2021-06-14_16-06-40

Права донорів в Україні

Стати донором крові  – почесна місія, яка може врятувати не одне людське життя. 14 червня – Всесвітній день донора крові, яке відзначається у всьому світі та координується Всесвітньою організацією охорони здоров’я, Міжнародною федерацією товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Міжнародним товариством з переливання крові та Міжнародною федерацією організацій донорів крові. Державою передбачені права та пільги для донорів крові та її компонентів.

Донором може статикожен дієздатний громадянин України, віком від 18 років, який пройшов медичний огляд, та в якого відсутні медичні протипоказання. 

Держава гарантує захист прав донора крові та/або її компонентів, захист його здоров’я, а також компенсує йому витрати, пов’язані з донорством, і заохочує добровільне безоплатне донорство.

Донори крові та/або її компонентів захищені державою та мають права:

1) отримати правдиву та своєчасну інформацію про стан свого здоров’я, пов’язану із здійсненням донорської функції;

2)  за бажанням популяризувати добровільне безоплатне донорство, долучившись до  діяльності громадських організацій;

3) мати правовий захист від будь-яких форм дискримінації за станом здоров’я;

4) у разі заподіяння шкоди здоров’ю під час здійснення донорства, вимагати її відшкодування.

Звільнення від виконуваної роботи у визначені дні.Працююча особа, яка виявила бажання здійснити донацію крові та/або компонентів крові, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації у дні медичного обстеження та дні донації крові та/або її компонентів.  Роботодавець зберігає за цим працівником  середній заробіток за рахунок коштів власника відповідного підприємства, установи, організації або уповноваженого органу.

Якщо у день здійснення донації, працівник виконував свою роботу або проходив службу, то за згодою керівництва установи, командування військової частини, йому за бажанням надається інший день відпочинку із збереженням середнього заробітку або ж приєднується до щорічної відпустки.

Донорам безпосередньо після кожного дня здійснення донації крові та/або компонентів крові надається день відпочинку із збереженням за нею середнього заробітку за рахунок коштів власника відповідного підприємства, установи, організації або уповноваженого органу.

У разі донації крові та/або компонентів крові у період щорічної відпустки така відпустка продовжується на один день.

Допомога по тимчасовій непрацездатності у зв’язку із захворюванням у розмірі 100 % середньої заробітної плати донора виплачується протягом року тим особам, які протягом року безоплатно здали кров та (або) її компоненти у сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам, або плазми крові в сумарній кількості, що дорівнює чотирьом разовим максимально допустимим дозам. 

Донориздобувачі вищої, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти у зазначені дні звільняються від занять, а військовослужбовці строкової служби та курсанти закладів військової освіти – від несення нарядів, вахт та інших форм служби.

У  випадку безоплатної донації у кількості двох разових максимально допустимих доз надається право на одержання грошової допомоги у розмірі 25 %  встановленої у закладі освіти стипендії протягом шести місяців після здачі крові та (або) її компонентів. Дана допомога виплачується за місцем навчання чи проходження служби донора за рахунок коштів відповідних місцевих програм з розвитку донорства крові та компонентів крові.

Статус  «Почесний донор України».

Особи, які здійснили 40 безоплатних максимальних донацій або 60 максимальних плазмодачприсвоюєтьсястатусПочесний донор України, видається посвідчення і вручається нагрудний знак “Почесний донор України”.

Почесні донори України мають право на отримання надбавки до пенсії у розмірі 10 відсотків затвердженого прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць.

Пам’ятайте: одна донація крові здатна врятувати життя мінімум двом людям.

Детальніше про права та пільги донорів крові в Україні можна дізнатися в ЗУ «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» або за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/931-20#n252

За безоплатною правовою допомогою можна звернутися до Чортківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

 м. Чортків, вул. С. Бандери, 20; тел.:(03552) 2-09-50,

моб. (067) 130-01-73

 або бюро правової допомоги за адресами:

м. Борщів, вул. Шевченка, 20 а, тел.: (03541) 2-28-80;

м. Бучач, майдан Волі, 1, тел.: (03544) 2-11-26;

смт. Гусятин, вул. Суходільська, 7, тел.: (03557) 2-18-90;

м. Заліщики, вул. С. Бандери, 38, тел.: (03554) 2-21-33;

м.Монастириська, вул.Шевченка, 12А, тел.: (03555) 2-12-72.

Єдиний телефонний номер цілодобового доступу громадян до безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103(безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів по всій території України).

Право на спадщину співмешканця у цивільному шлюбі

Цивільний шлюб – доволі поширений вид відносин  між чоловіком та жінкою, який офіційно не зареєстрований воргані ДРАЦС. Чи виникають у такому шлюбі цивільні права та обов’язки, наприклад – право на спадщину одногозі співмешканців, у разі смерті іншого? Детальніше про це  роз’яснюють фахівці Чортківського місцевого центру з надання БВПД.

Для початку пригадаємо,  що Цивільним кодексом України передбачено  два види переходу прав та обов’язків від фізичної особи, яка померла до інших осіб: за заповітом або за законом ( ст.1217 ЦКУ).

Спадкування за заповітом. Якщо був складений заповіт спадкодавцем, який добровільно залишає після своєї смерті майно цивільній дружині чи цивільному чоловіку (як повністю, так і в частці), то спадкоємець отримає те майно, яке заповідач вказав у  заповіті.

Коли немає складеного заповіту або його визнано недійсним, то спадкування відбудеться за законом.

Цивільним кодексом України визначено чотири черги спадкування за законом.

До першої черги на прийняття спадщини відносяться: діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

До другої черги відносяться: рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

До третьої черги відносяться: рідні дядько та тітка спадкодавця.

До четвертої черги відносяться: особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини.

Тобто,цивільний чоловік чи цивільна дружинаналежать до четвертої черги спадкування за законом, та лише за умови, що вони разом проживали однією сім’єю  не менше п’яти років.

Якщо неможливо підтвердити відповідними документами постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, у зв’язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

За безоплатною правовою допомогою можна звернутися до Чортківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Чортків, вул. С. Бандери, 20; тел.:(03552) 2-09-50,

моб. (067) 130-01-73

або бюро правової допомоги за адресами:

м. Борщів, вул. Шевченка, 20 а, тел.: (03541) 2-28-80;

м. Бучач, майдан Волі, 1, тел.: (03544) 2-11-26;

смт. Гусятин, вул. Суходільська, 7, тел.: (03557) 2-18-90;

м. Заліщики, вул. С. Бандери, 38, тел.: (03554) 2-21-33;

м.Монастириська, вул.Шевченка, 12А, тел.: (03555) 2-12-72.

Єдиний телефонний номер цілодобового доступу громадян до безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів по всій території України).